Відмінності між версіями «Сіножаття»
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 226.]=== | |
+ | |||
+ | '''СІНОЖА́ТТЯ''', я, сер., рідко. Те саме, що сіножать 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 47). | ||
+ | |||
+ | 1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28). | ||
+ | |||
+ | 2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб України, 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, — А в серці: сонячна сіножать, 3 граблями дівчина струнка (Максим Рильський, I, 1956, 56). | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СІНОЖАТТЯ.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СІНОЖАТТЯ 1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СІНОЖАТТЯ 2 .jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|zB1U9ZRi95c}} | ||
+ | |||
+ | ==Прислів'я== | ||
+ | Хто добре косить, той їсти не просить | ||
+ | |||
+ | Як сіно косять, то дощів не просять | ||
+ | |||
+ | Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду | ||
+ | |||
+ | Не в дощ, а в годину сіно гребуть | ||
+ | |||
+ | Язиком сіна не накосиш | ||
+ | |||
+ | Під носом косовиця, а на розум не орано (про молодого, недосвідченого хлопця) | ||
+ | |||
+ | Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо (про передчасний початок) | ||
+ | |||
+ | Пішов на косовицю з собачкою | ||
+ | |||
+ | Косять порою, а жують зимою | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | [[Сіно]] | ||
+ | |||
+ | [[Сіножатка]] | ||
+ | |||
+ | [[Сіножать]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
+ | |||
− | |||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] |
Поточна версія на 15:02, 4 грудня 2019
Сіножаття, -тя, с. = Сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 226.
СІНОЖА́ТТЯ, я, сер., рідко. Те саме, що сіножать 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 47).
1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28).
2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб України, 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, — А в серці: сонячна сіножать, 3 граблями дівчина струнка (Максим Рильський, I, 1956, 56).
Ілюстрації
Медіа
Прислів'я
Хто добре косить, той їсти не просить
Як сіно косять, то дощів не просять
Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду
Не в дощ, а в годину сіно гребуть
Язиком сіна не накосиш
Під носом косовиця, а на розум не орано (про молодого, недосвідченого хлопця)
Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо (про передчасний початок)
Пішов на косовицю з собачкою
Косять порою, а жують зимою