Відмінності між версіями «Жлуктання»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 537. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 537. | ||
| − | жлукта́ти | + | '''жлукта́ти''' |
дієслово | дієслово | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
1 дієвідміна | 1 дієвідміна | ||
| − | Майбутній час | + | '''Майбутній час''' |
1 особа жлукта́тиму жлукта́тимем, жлукта́тимемо | 1 особа жлукта́тиму жлукта́тимем, жлукта́тимемо | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
3 особа жлукта́тиме жлукта́тимуть | 3 особа жлукта́тиме жлукта́тимуть | ||
| − | Теперішній час | + | '''Теперішній час''' |
1 особа жлукчу́ жлу́кчем, жлу́кчемо | 1 особа жлукчу́ жлу́кчем, жлу́кчемо | ||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
3 особа жлу́кче жлу́кчуть | 3 особа жлу́кче жлу́кчуть | ||
| − | Минулий час | + | '''Минулий час''' |
чол. р. жлукта́в жлукта́ли | чол. р. жлукта́в жлукта́ли | ||
Поточна версія на 15:20, 17 листопада 2019
Жлукта́ння, -ня, с. ЖЛУ́КТИТИ, кчу, ктиш і рідше ЖЛУКТА́ТИ, жлукчу, жлукчеш, недок., перех., вульг. Пожадливо й багато пити. [Єгер:] Аби наша хіть, то будемо горілку пити, каву жлуктити хоч до рана, так як той подорожній (Леся Українка, IV, 1954, 227); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, — пропивав навіть останню свою одежину (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 33); Микола той чай жлуктить, як віл (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 74).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 537.
жлукта́ти
дієслово
особова форма
недоконаний вид
нерефлесивне
1 дієвідміна
Майбутній час
1 особа жлукта́тиму жлукта́тимем, жлукта́тимемо
2 особа жлукта́тимеш жлукта́тимете
3 особа жлукта́тиме жлукта́тимуть
Теперішній час
1 особа жлукчу́ жлу́кчем, жлу́кчемо
2 особа жлу́кчеш жлу́кчете
3 особа жлу́кче жлу́кчуть
Минулий час
чол. р. жлукта́в жлукта́ли
жін. р. жлукта́ла
сер. р. жлукта́ло
Ілюстрації
|
.jpeg)
|
