Відмінності між версіями «Містина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Містина, -ни, '''''ж. ''Мѣсто. Черк. у. ''Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! ''Х...»)
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
[[Категорія:Мі]]
 
[[Категорія:Мі]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''МІСТИ́НА''', и, жін. Те саме, що місце 1, 2. [1-й голос:] У таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Володимир Самійленко, II, 1958, 70); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 44); Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси (Леся Українка, III, 1952, 186); Ганні ця містина нагадала розкішні полтавські левади. Густа лугова трава, гінкі молоді очерети, клуб'я поодиноких верб (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 339).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Містина.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: містина1.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: містина2.jpeg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|9bvrREJGsSQ}}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 00:08, 13 листопада 2021

Містина, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. Містинка, місти́ночка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІСТИ́НА, и, жін. Те саме, що місце 1, 2. [1-й голос:] У таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Володимир Самійленко, II, 1958, 70); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 44); Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси (Леся Українка, III, 1952, 186); Ганні ця містина нагадала розкішні полтавські левади. Густа лугова трава, гінкі молоді очерети, клуб'я поодиноких верб (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 339).

Ілюстрації

Містина.jpeg Містина1.jpeg Містина2.jpeg

Медіа