Відмінності між версіями «Копито»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Н...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Нп. Ум. '''Копитце. '''
 
'''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Нп. Ум. '''Копитце. '''
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Нп. Ум. '''Копитце. ''' // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
'''КОПИ́ТО, а''', рідко '''КОПИТО́, а́''', ''с''.
 +
 +
1. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців. Ой у полі жито Копитами збито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); Б’ють копита рівно, дзвінко. Вершники рушають (Мас., Київ. каштани, 1954, 143).
 +
 +
2. розм. Те саме, що '''копи́л'''. Коли сь [ти є] швець, пильнуй свого копита (Номис, 1864, № 9573); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Кач., II, 1958, 73).
 +
 +
* '''На своє́ копи́то́ — на свій лад, по-своєму'''. Агент принявся оброблювати Шеффеля на своє копито (Фр., V, 1951, 328).
 +
* '''З (із) копи́та́ (з копи́т)''':
 +
 +
а) відразу, галопом (рушити) (про коней). Коні невдоволено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею, збиваючи густу куряву (Коцюб., І, 1955, 239); Вороний з копита рвонув у галоп, і по шляху тільки дим-пилюга клубком послалася за вітром (Ле, Ю. Кудря, 1956, 32);
 +
 +
б) зразу ж, не готуючись (про людину). — Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (Мик., Повісті.., 1956, 113); Ко́ваний на всі чоти́ри копи́та (ноги́) див. ко́ваний. // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281.
 +
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
 +
1. '''Копито, -а''', рідко '''копито́, -а́''', с.
 +
 +
1) Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців.
 +
 +
2) розм. Те саме, що '''''копил'''''.
 +
 +
|| '''''Ратиця, -і''', ж''. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; '''копито'''. Уживається як лайливе слово стосовно до людини. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 +
2. '''Копито'''
 +
 +
(рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), копит; ратиця (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається із двох окремих частин) // Словник синонімів української мови. 2014.
 +
 +
===[https://slovaronline.com/ Словари онлайн]===
 +
 +
1) '''КОПИТО (-а)''', ''с., мн''. '''копита, -ит'''; мол., крим.; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36. // Словник українського сленгу
 +
 +
2) '''КОПИТО'''
 +
 +
# Кожен на своє ''копито'' натягає.
 +
# Кожен робить на свій лад та користь.
 +
# '''Копито''' — деревляна форма стопи, на якій роблять обув'я.
 +
# Пізнати з ''копит'', що в кім сидить.
 +
# По ході пізнають вдачу. // Приповідки або українсько-народня філософія
 +
 +
3) '''Копи́то (купи́то)''' вул. нога (''м, ср, ст'')|| = "ґєра"
 +
 +
* ''би́ти копи́тами'' вул. швидко йти (ст): ''А завтра ранком, як засіріє, треба знову бити копитами поміж кулі'' (Лисяк)
 +
* ''ви́тягнути копи́та'' знев. померти (ст): ''Со святими упокой. Витягнув копита. Вчора вночі на Перзенківці'' (Нижанківський)|| = зламатися
 +
* ''йти́ копи́тами'' вул. іти (ст)
 +
* ''натягнути копи́та'' = ''ви́тягнути копи́та'' (Лучук) (м, ср)
 +
* ''натягну́ти копи́тами'' = ви́тягнути копи́та (ср, ст)
 +
* ''рвону́тися з копи́та'' → "рвонутися"
 +
* ''стягну́ти копи́та військ''., тюр. стати струнко (ст). // Лексикон львівський
 +
 +
4) '''Копито́'''.
 +
 +
У сполуч. перелицьовувати на інше копито - перевертати на інший лад. ''Але о. Кисилевский пізнав, що тут нічого не вдіють, зачав сей реферат перелицьовувати на иньше копито в той спосіб, що люди повинні не лише старати ся навчити свої діти читати і писати, а повинні і старі вчити ся'' (Б., 1899, 36, 2) // порівн. пол. ''wszyscy na jedno kopyto'' - всі на один лад, всі одним миром мазані; укр. '''на своє копито''' - на свій лад, по-своєму (СУМ, IV, 281; ілюстр. контекст з творів І. Франка). // Українська літературна мова на Буковині
 +
 +
5) '''КОПИТО'''
 +
 +
а) '''''(аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю'''''.
 +
 +
* Дуже швидко йти, бігти. ''Антін не йде, а рве ногами землю'' (С. Чорнобривець); ''— Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю'' (Григорій Тютюнник).
 +
* зі словоспол. таки́й, що. Швидкий, баский (перев. про коней). ''— Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть'' (Марко Вовчок).
 +
 +
б) '''''бра́ти / взя́ти з копи́та'''''. Судити про кого-, що-небудь зопалу, не розібравшись. ''— А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа'' (Григорій Тютюнник).
 +
 +
в) '''''відки́нути / відкида́ти но́ги''''' (вульг., жарт. ''копи́та, ра́тиці'' і т. ін.), зневажл.
 +
 +
* Померти, загинути. ''Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги!'' (П. Гулак-Артемовський); ''І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить... Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула'' (О. Стороженко); (Свирид:) ''Жде, мать (мабуть), не діждеться, поки дядько ноги одкидає'' (Григір Тютюнник); ''— Станеш вдумуватися (у життя) — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш'' (В. Москалець); ''Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх... Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита'' (М. Стельмах).
 +
 +
г) '''''повідкида́ти но́ги (копи́та)''''' (про багатьох). ''— Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита'' (М. Стельмах)
 +
 +
ґ) '''''копи́та (з копи́т)'''''.
 +
 +
* Без підготовки, відразу робити що-небудь (''рушати, їхати, бігти'' і т. ін.). ''Вийшли на двір. Сіли в бричку .. Проць верескнув. Кобили хвости — вгору, і з копита — в провулок!..'' (В. Бабляк); ''Пувичка здвигнув ліктем, зачепивши Альошу по голові.— Ну... Починай... Пускай слину. Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати'' (І. Микитенко).
 +
* тільки мн. з копи́т. П’яніючи, ставати безсилим. — Мене важко споїти. Це ваші солдатики вип’ють ковток-два — і вже з копит (П. Автомонов).
 +
 +
д) '''''ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та)'''''. Дуже досвідчений, бувалий. ''— Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги'' (І. Франко); ''Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита'' (І. Франко). '''''кований на всі ноги'''''. ''Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор ''(І. Франко). '''''ко́ваний на оби́дві'''''. ''Еге! Ся на обидві кована.'' (Укр.. присл..).
 +
 +
е) '''''на своє́ копи́то''''', зневажл. На свій лад, по-своєму. ''Агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито'' (І. Франко); ''Виховала мати дочку на своє копито'' (З усн. мови).
 +
 +
є) '''''уда́рити з копи́та'''''. Відразу з місця побігти, помчати з великою швидкістю (про коней). ''Коні вдарили з копита, і під ними задзвеніла і бризнула соком березнева земля'' (М. Стельмах). // Фразеологічний словник української мови
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
 +
===[https://slovaronline.com/ Словари онлайн]===
 +
 +
1) '''КОПИТО''' - Hov // Українсько-шведський словник
 +
 +
2) '''КОПИТО''' імен. сер. роду ''копыто'' // Большой украинско-русский словарь
 +
 +
3) '''КОПИТО''' - Hoof
 +
 +
* роздвоєне копито — ''cloven hoof''
 +
* бити копитом — ''to hoof'' // Українсько-англійський словник
 +
 +
4) '''КОПИТО''', -а n ''kopyto'' // Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
 +
 +
5) '''КОПИТО'''
 +
 +
''【中】 蹄(子)''
 +
 +
* З копита ''立即, 马上''
 +
* На своє копито ''按自己的方式, 按自己的办法'' // Українсько-китайський словник
 +
 +
6) '''КОПИТО''' - Hov. // Українсько-норвезький словник
 +
 +
7) '''КОПИТО''' [kopyto] с. ''kopyto'' (кінське). // Українсько-польський словник
 +
 +
8) '''КОПИТО''' - ჩლიქი // Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
 +
 +
9) '''КОПИТО''' - Sabot // Українсько-французький словник
 +
 +
10) '''КОПИТО''' - Hov // Українсько-датський словник
 +
 +
11) '''КОПИТО'''
 +
 +
# копыто - ''з копита''
 +
# сапожн. разг. ''колодка на своє копито'' — на свой лад // Українсько-російський словник
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито 1.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| lHPX3AVfLW8}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===
 +
'''Копи́то, Ра́тиця''' (лат. ''ungulae'') — рогове утворення на кінцях пальців у ссавців низки парнокопитних (бегемотів, свиней, оленів, антилоп, биків та ін.) та непарнокопитних (тапірів, носорогів, коней). Копито парнопалих називають також ра́тиця.
 +
 +
'''Копита''' є видозміненими кігтями. Слугують для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварина спирається на ґрунт. Копита відіграють важливу роль під час руху, оскільки несуть вагу тварини та амортизують ударну силу кожного кроку або стрибка, запобігаючи пошкодженню суглобів. Копито не тільки уможливлює постачання кінцівки кров'ю за сильного навантаження, але й посилює його. Широкі пласкі копита властиві тваринам, які пересуваються переважно по м'якому ґрунті (наприклад, північні олені), вузькі з твердими краями — тваринам, які пересуваються по твердому, скельному ґрунті (наприклад, козлам).
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5 Копитце]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%BB Копил]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0 Чотирка]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F Ратиця]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B3%D0%B0 Нога]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%BF%D0%B0 Лапа]===
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 19:45, 6 листопада 2021

Копито́, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? Нп. Ум. Копитце.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Копито́, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? Нп. Ум. Копитце. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОПИ́ТО, а, рідко КОПИТО́, а́, с.

1. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців. Ой у полі жито Копитами збито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); Б’ють копита рівно, дзвінко. Вершники рушають (Мас., Київ. каштани, 1954, 143).

2. розм. Те саме, що копи́л. Коли сь [ти є] швець, пильнуй свого копита (Номис, 1864, № 9573); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Кач., II, 1958, 73).

  • На своє́ копи́то́ — на свій лад, по-своєму. Агент принявся оброблювати Шеффеля на своє копито (Фр., V, 1951, 328).
  • З (із) копи́та́ (з копи́т):

а) відразу, галопом (рушити) (про коней). Коні невдоволено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею, збиваючи густу куряву (Коцюб., І, 1955, 239); Вороний з копита рвонув у галоп, і по шляху тільки дим-пилюга клубком послалася за вітром (Ле, Ю. Кудря, 1956, 32);

б) зразу ж, не готуючись (про людину). — Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (Мик., Повісті.., 1956, 113); Ко́ваний на всі чоти́ри копи́та (ноги́) див. ко́ваний. // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281.

Словари и энциклопедии на Академике

1. Копито, -а, рідко копито́, -а́, с.

1) Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців.

2) розм. Те саме, що копил.

|| Ратиця, -і, ж. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. Уживається як лайливе слово стосовно до людини. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

2. Копито

(рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), копит; ратиця (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається із двох окремих частин) // Словник синонімів української мови. 2014.

Словари онлайн

1) КОПИТО (-а), с., мн. копита, -ит; мол., крим.; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36. // Словник українського сленгу

2) КОПИТО

  1. Кожен на своє копито натягає.
  2. Кожен робить на свій лад та користь.
  3. Копито — деревляна форма стопи, на якій роблять обув'я.
  4. Пізнати з копит, що в кім сидить.
  5. По ході пізнають вдачу. // Приповідки або українсько-народня філософія

3) Копи́то (купи́то) вул. нога (м, ср, ст)|| = "ґєра"

  • би́ти копи́тами вул. швидко йти (ст): А завтра ранком, як засіріє, треба знову бити копитами поміж кулі (Лисяк)
  • ви́тягнути копи́та знев. померти (ст): Со святими упокой. Витягнув копита. Вчора вночі на Перзенківці (Нижанківський)|| = зламатися
  • йти́ копи́тами вул. іти (ст)
  • натягнути копи́та = ви́тягнути копи́та (Лучук) (м, ср)
  • натягну́ти копи́тами = ви́тягнути копи́та (ср, ст)
  • рвону́тися з копи́та → "рвонутися"
  • стягну́ти копи́та військ., тюр. стати струнко (ст). // Лексикон львівський

4) Копито́.

У сполуч. перелицьовувати на інше копито - перевертати на інший лад. Але о. Кисилевский пізнав, що тут нічого не вдіють, зачав сей реферат перелицьовувати на иньше копито в той спосіб, що люди повинні не лише старати ся навчити свої діти читати і писати, а повинні і старі вчити ся (Б., 1899, 36, 2) // порівн. пол. wszyscy na jedno kopyto - всі на один лад, всі одним миром мазані; укр. на своє копито - на свій лад, по-своєму (СУМ, IV, 281; ілюстр. контекст з творів І. Франка). // Українська літературна мова на Буковині

5) КОПИТО

а) (аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю.

  • Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник).
  • зі словоспол. таки́й, що. Швидкий, баский (перев. про коней). — Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок).

б) бра́ти / взя́ти з копи́та. Судити про кого-, що-небудь зопалу, не розібравшись. — А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа (Григорій Тютюнник).

в) відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл.

  • Померти, загинути. Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Гулак-Артемовський); І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить... Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко); (Свирид:) Жде, мать (мабуть), не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник); — Станеш вдумуватися (у життя) — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець); Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх... Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах).

г) повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стельмах)

ґ) копи́та (з копи́т).

  • Без підготовки, відразу робити що-небудь (рушати, їхати, бігти і т. ін.). Вийшли на двір. Сіли в бричку .. Проць верескнув. Кобили хвости — вгору, і з копита — в провулок!.. (В. Бабляк); Пувичка здвигнув ліктем, зачепивши Альошу по голові.— Ну... Починай... Пускай слину. Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (І. Микитенко).
  • тільки мн. з копи́т. П’яніючи, ставати безсилим. — Мене важко споїти. Це ваші солдатики вип’ють ковток-два — і вже з копит (П. Автомонов).

д) ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). кований на всі ноги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована. (Укр.. присл..).

е) на своє́ копи́то, зневажл. На свій лад, по-своєму. Агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито (І. Франко); Виховала мати дочку на своє копито (З усн. мови).

є) уда́рити з копи́та. Відразу з місця побігти, помчати з великою швидкістю (про коней). Коні вдарили з копита, і під ними задзвеніла і бризнула соком березнева земля (М. Стельмах). // Фразеологічний словник української мови

Іноземні словники

Словари онлайн

1) КОПИТО - Hov // Українсько-шведський словник

2) КОПИТО імен. сер. роду копыто // Большой украинско-русский словарь

3) КОПИТО - Hoof

  • роздвоєне копито — cloven hoof
  • бити копитом — to hoof // Українсько-англійський словник

4) КОПИТО, -а n kopyto // Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)

5) КОПИТО

【中】 蹄(子)

  • З копита 立即, 马上
  • На своє копито 按自己的方式, 按自己的办法 // Українсько-китайський словник

6) КОПИТО - Hov. // Українсько-норвезький словник

7) КОПИТО [kopyto] с. kopyto (кінське). // Українсько-польський словник

8) КОПИТО - ჩლიქი // Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)

9) КОПИТО - Sabot // Українсько-французький словник

10) КОПИТО - Hov // Українсько-датський словник

11) КОПИТО

  1. копыто - з копита
  2. сапожн. разг. колодка на своє копито — на свой лад // Українсько-російський словник

Ілюстрації

Копито.jpg Копито 2.jpg Копито 1.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Копи́то, Ра́тиця (лат. ungulae) — рогове утворення на кінцях пальців у ссавців низки парнокопитних (бегемотів, свиней, оленів, антилоп, биків та ін.) та непарнокопитних (тапірів, носорогів, коней). Копито парнопалих називають також ра́тиця.

Копита є видозміненими кігтями. Слугують для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварина спирається на ґрунт. Копита відіграють важливу роль під час руху, оскільки несуть вагу тварини та амортизують ударну силу кожного кроку або стрибка, запобігаючи пошкодженню суглобів. Копито не тільки уможливлює постачання кінцівки кров'ю за сильного навантаження, але й посилює його. Широкі пласкі копита властиві тваринам, які пересуваються переважно по м'якому ґрунті (наприклад, північні олені), вузькі з твердими краями — тваринам, які пересуваються по твердому, скельному ґрунті (наприклад, козлам).

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Копитце

Копил

Чотирка

Ратиця

Нога

Лапа

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Копито&oldid=329935