Відмінності між версіями «Копит»
(Створена сторінка: '''Копит, -та, '''''м. ''1) = '''Копито. '''''А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Копит, -та, '''''м. ''1) = '''Копито. '''''А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. ''Чуб. III. 309. ''Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. ''К. Іов. 89. 2) ''мн. ''Копити. Раст. = '''Копитень. '''Ум. '''Копито́к, копи́тонько. '''''Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. ''МУЕ. III. 116. | '''Копит, -та, '''''м. ''1) = '''Копито. '''''А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. ''Чуб. III. 309. ''Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. ''К. Іов. 89. 2) ''мн. ''Копити. Раст. = '''Копитень. '''Ум. '''Копито́к, копи́тонько. '''''Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. ''МУЕ. III. 116. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Копит, -та, '''''м. '' | ||
| + | |||
| + | 1) = '''Копито. '''''А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. ''Чуб. III. 309. ''Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. ''К. Іов. 89. | ||
| + | |||
| + | 2) ''мн. '''''Копити'''. ''Раст.'' = '''Копитень. '''Ум. '''Копито́к, копи́тонько. '''''Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. ''МУЕ. III. 116. | ||
| + | // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | '''КОПИ́Т''', а́, ''ч., діал.'' Копито (у 1 знач.). ''Кінь в’ється в небеса.., ніби хоче взять увесь видимий світ Під свій копит дзвінкий, підкований копит'' (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 130). | ||
| + | // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | 1. '''Копит''', -а́, ''ч., діал.'' | ||
| + | |||
| + | '''''Копито''''' (у 1 знач.). | ||
| + | // Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
| + | |||
| + | 2. '''Копи́т''' | ||
| + | |||
| + | іменник чоловічого роду | ||
| + | ''діал.'' | ||
| + | '''''копито''''' | ||
| + | // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копит.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копит 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитце 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| lHPX3AVfLW8}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | '''Копи́то (лат. ''ungulae'') — рогове утворення на кінцях пальців у ссавців низки парнокопитних (бегемотів, свиней, оленів, антилоп, биків та ін.) та непарнокопитних (тапірів, носорогів, коней). Копито парнопалих називають також ра́тиця. | ||
| + | |||
| + | '''Копита''' є видозміненими кігтями. Слугують для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварина спирається на ґрунт. '''Копита''' відіграють важливу роль під час руху, оскільки несуть вагу тварини та амортизують ударну силу кожного кроку або стрибка, запобігаючи пошкодженню суглобів. Копито не тільки уможливлює постачання кінцівки кров'ю за сильного навантаження, але й посилює його. Широкі пласкі '''копита''' властиві тваринам, які пересуваються переважно по м'якому ґрунті (наприклад, північні олені), вузькі з твердими краями — тваринам, які пересуваються по твердому, скельному ґрунті (наприклад, козлам). | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE Копито]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5 Копитце]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA Копиток]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C Копитень]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F Ратиця]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 20:48, 6 листопада 2021
Копит, -та, м. 1) = Копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = Копитень. Ум. Копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Копит, -та, м.
1) = Копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89.
2) мн. Копити. Раст. = Копитень. Ум. Копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
КОПИ́Т, а́, ч., діал. Копито (у 1 знач.). Кінь в’ється в небеса.., ніби хоче взять увесь видимий світ Під свій копит дзвінкий, підкований копит (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 130). // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1. Копит, -а́, ч., діал.
Копито (у 1 знач.). // Орфографічний словник української мови. 2005.
2. Копи́т
іменник чоловічого роду діал. копито // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Копи́то (лат. ungulae) — рогове утворення на кінцях пальців у ссавців низки парнокопитних (бегемотів, свиней, оленів, антилоп, биків та ін.) та непарнокопитних (тапірів, носорогів, коней). Копито парнопалих називають також ра́тиця.
Копита є видозміненими кігтями. Слугують для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварина спирається на ґрунт. Копита відіграють важливу роль під час руху, оскільки несуть вагу тварини та амортизують ударну силу кожного кроку або стрибка, запобігаючи пошкодженню суглобів. Копито не тільки уможливлює постачання кінцівки кров'ю за сильного навантаження, але й посилює його. Широкі пласкі копита властиві тваринам, які пересуваються переважно по м'якому ґрунті (наприклад, північні олені), вузькі з твердими краями — тваринам, які пересуваються по твердому, скельному ґрунті (наприклад, козлам).
