Відмінності між версіями «Коба»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Коба, -би, '''''ж. ''1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ ('''в опанчі, кобеняку'''). Мирг. у. Слов. Д. Эвар...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Коба, -би, '''''ж. ''1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ ('''в опанчі, кобеняку'''). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. ''Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. ''Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425. | '''Коба, -би, '''''ж. ''1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ ('''в опанчі, кобеняку'''). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. ''Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. ''Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КО́БА, и, жін., діал. Відлога. — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку та показуючи ціле руно посивілого волосся на голові (Панас Мирний, III, 1954, 12). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Coba.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:24, 28 травня 2021
Коба, -би, ж. 1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КО́БА, и, жін., діал. Відлога. — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку та показуючи ціле руно посивілого волосся на голові (Панас Мирний, III, 1954, 12).
Ілюстрації
|
