Коба

Коба, -би, ж. 1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КО́БА, и, жін., діал. Відлога. — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку та показуючи ціле руно посивілого волосся на голові (Панас Мирний, III, 1954, 12).

Ілюстрації