Відмінності між версіями «Кудикало»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Куди́кало, -ла, '''''м. ''Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди? | '''Куди́кало, -ла, '''''м. ''Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди? | ||
+ | |||
Література: | Література: | ||
Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).] | Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).] | ||
Рядок 6: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | |||
− | Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013 | + | '''Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013''' |
Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди». | Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди». | ||
− | Відмінювання | + | '''Відмінювання''' |
+ | |||
+ | ''Називний'' куди́кало куди́кали | ||
+ | |||
+ | ''Родовий'' куди́кала куди́кал | ||
+ | |||
+ | ''Давальний'' куди́калові куди́калам | ||
+ | |||
+ | ''Знахідний'' куди́кала куди́кал | ||
+ | |||
+ | ''Орудний'' куди́калом куди́калами | ||
+ | |||
+ | ''Місцевий'' куди́калові, куди́калах | ||
− | + | ''Кличний'' ''куди́кало куди́кали | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Кличний куди́кало куди́кали | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Question_mark_PNG142.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22096.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-opredelit-mestopolozhenie1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E8899f145a66e553191e81053a415cb4.png|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|nAS_NtzE1go}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 10:59, 25 листопада 2019
Куди́кало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Література: Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).]
Зміст
Сучасні словники
Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013
Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди».
Відмінювання
Називний куди́кало куди́кали
Родовий куди́кала куди́кал
Давальний куди́калові куди́калам
Знахідний куди́кала куди́кал
Орудний куди́калом куди́калами
Місцевий куди́калові, куди́калах
Кличний куди́кало куди́кали