Відмінності між версіями «Кудикало»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Куди́кало, -ла, '''''м. ''Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?  
 
'''Куди́кало, -ла, '''''м. ''Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?  
 +
 
Література:
 
Література:
 
Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).]
 
Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).]
Рядок 6: Рядок 7:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013
+
'''Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013'''
 +
 
 
Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди».
 
Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди».
  
Відмінювання
+
'''Відмінювання'''
Називний куди́кало куди́кали
+
 
Родовий         куди́кала куди́кал
+
''Називний'' куди́кало куди́кали
Давальний куди́калові куди́калам
+
 
Знахідний куди́кала куди́кал
+
''Родовий''         куди́кала куди́кал
Орудний         куди́калом куди́калами
+
 
Місцевий куди́калові,    куди́калах
+
''Давальний'' куди́калові куди́калам
Кличний         куди́кало куди́кали
+
 
 +
''Знахідний'' куди́кала куди́кал
 +
 
 +
''Орудний''         куди́калом куди́калами
 +
 
 +
''Місцевий'' куди́калові,    куди́калах
 +
 
 +
''Кличний''         ''куди́кало куди́кали
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Question_mark_PNG142.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22096.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-opredelit-mestopolozhenie1.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E8899f145a66e553191e81053a415cb4.png|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|nAS_NtzE1go}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Поточна версія на 10:59, 25 листопада 2019

Куди́кало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?

Література: Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).]


Сучасні словники

Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013

Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди».

Відмінювання

Називний куди́кало куди́кали

Родовий куди́кала куди́кал

Давальний куди́калові куди́калам

Знахідний куди́кала куди́кал

Орудний куди́калом куди́калами

Місцевий куди́калові, куди́калах

Кличний куди́кало куди́кали

Ілюстрації

Question mark PNG142.png 22096.jpg Kak-opredelit-mestopolozhenie1.jpg E8899f145a66e553191e81053a415cb4.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання