Відмінності між версіями «Кита»
(Створена сторінка: '''Кита, -ти, '''''ж. ''1) = '''Ки́тиця. '''Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Кита, -ти, '''''ж. ''1) = '''Ки́тиця. '''Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: ''Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. ''Pauli. (Но см. этотъ-же примѣръ при словѣ '''китель'''). 2) Хвостъ лисицы. | + | '''Кита, -ти, '''''ж. ''1) = '''Ки́тиця. '''Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: ''Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. ''Pauli. (Но см. этотъ-же примѣръ при словѣ '''китель'''). 2) Хвостъ лисицы. Вhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0х. Пч. II. 5. См. '''Китюх. '''3) = '''Китайка'''? ''Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. ''АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: ''китайку видирає. ''АД. І. 116, 125. |
[[Категорія:Ки]] | [[Категорія:Ки]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Кита́''' — у віршуванні східних народів — невеликий твір філософського змісту, частина газелі без початкового бейта, зі схемою римування: ба ва га… і т. д. | ||
+ | |||
+ | Приклад кити — вірш Абуль-Хасан Рудакі у перекладі В. Мисика: | ||
+ | |||
+ | Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати? | ||
+ | Хто б на сторожі біля псарні поставить ангола посмів! | ||
+ | Як правди вісником по світу ідеш дорогою пророків, | ||
+ | Ти не шукатимеш водички в струмку Еллади, що змілів | ||
+ | Я солов'їними піснями себе, мов путами, опутав, | ||
+ | Немов Іосифа за вроду, мене ув'язнено за спів (…). |
Поточна версія на 09:54, 19 листопада 2015
Кита, -ти, ж. 1) = Ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но см. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0х. Пч. II. 5. См. Китюх. 3) = Китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Кита́ — у віршуванні східних народів — невеликий твір філософського змісту, частина газелі без початкового бейта, зі схемою римування: ба ва га… і т. д.
Приклад кити — вірш Абуль-Хасан Рудакі у перекладі В. Мисика:
Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати? Хто б на сторожі біля псарні поставить ангола посмів! Як правди вісником по світу ідеш дорогою пророків, Ти не шукатимеш водички в струмку Еллади, що змілів Я солов'їними піснями себе, мов путами, опутав, Немов Іосифа за вроду, мене ув'язнено за спів (…).