Відмінності між версіями «Зрозуміло»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зрозуміло, '''''нар. ''Понятно. Категорія:Зр)
 
(Додала додаткову інформацію про слово "зрозуміло", споріднені слова, фото та відео матеріали.)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Зрозуміло, '''''нар. ''Понятно.  
 
'''Зрозуміло, '''''нар. ''Понятно.  
 
[[Категорія:Зр]]
 
[[Категорія:Зр]]
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''ЗРОЗУМІ́ЛО.'''
 +
 +
'''1.''' ''Присл.'' до зрозумілий 1. — Що ж, — кажу йому, — написано добре, зрозуміло,.. І не без жарту (Панас Мирний, IV, 1955, 368);
 +
//  у знач. присудк. сл. Суддя вийняв лист про волю і голосно прочитав його.. — Чи зрозуміло для вас, за що я прочитав? — спитав він у бурлак (Нечуй-Левицький, II, 1956, 254); Замовк [Свирид] у тиші, наче роздумуючи, а чи зрозуміло йому самому те, що він сказав (Михайло Стельмах, II, 1962, 17).
 +
 +
'''2.''' ''у знач. присудк. сл.'' Ясно, очевидно. Зрозуміло, що такий стан речей не міг не похитнути Тиховичевої віри в корисність такої боротьби (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 224); То був ґазда достатний, незалежний, любив і правду сказати в очі,.. тому цілком зрозуміло, що війт ненавидів старого Марусяка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 87); Зрозуміло, що після цієї канонади сюди посунуть танки... (Олесь Гончар, III, 1959, 365).
 +
 +
'''3.''' ''у знач. вставн. сл.'' Уживається для потвердження думки; звичайно. Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє. Хочеться хоч на хвилинку присісти (Олександр Ковінька, Кути.., 1960, 28); Весь час, аж поки стрілянина не стихла зовсім, простояли, в якомусь підворітті, ділячися здогадами та припущеннями. Але, зрозуміло, нічого певного так і не могли збагнути (Андрій Головко, II, 1957, 596).
 +
 +
'''4.''' ''у знач. ствердж. част., розм.'' Так, авжеж (уживається як відповідь). — В нашій мінометній [роті] нема таких, що вуха по землі тягають. В нас такий народ, що сам на чужі вуха наступає! Зрозуміло всім? — Зрозуміло! (Олесь Гончар, III, 1959, 326).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 712.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ясно11.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ясно22.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ясно33.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| oijiqt8DPEQ}}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%BD%D0%BE Ясно]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Толкувати]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC Ладом]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 16:44, 7 листопада 2021

Зрозуміло, нар. Понятно.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗРОЗУМІ́ЛО.

1. Присл. до зрозумілий 1. — Що ж, — кажу йому, — написано добре, зрозуміло,.. І не без жарту (Панас Мирний, IV, 1955, 368); // у знач. присудк. сл. Суддя вийняв лист про волю і голосно прочитав його.. — Чи зрозуміло для вас, за що я прочитав? — спитав він у бурлак (Нечуй-Левицький, II, 1956, 254); Замовк [Свирид] у тиші, наче роздумуючи, а чи зрозуміло йому самому те, що він сказав (Михайло Стельмах, II, 1962, 17).

2. у знач. присудк. сл. Ясно, очевидно. Зрозуміло, що такий стан речей не міг не похитнути Тиховичевої віри в корисність такої боротьби (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 224); То був ґазда достатний, незалежний, любив і правду сказати в очі,.. тому цілком зрозуміло, що війт ненавидів старого Марусяка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 87); Зрозуміло, що після цієї канонади сюди посунуть танки... (Олесь Гончар, III, 1959, 365).

3. у знач. вставн. сл. Уживається для потвердження думки; звичайно. Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє. Хочеться хоч на хвилинку присісти (Олександр Ковінька, Кути.., 1960, 28); Весь час, аж поки стрілянина не стихла зовсім, простояли, в якомусь підворітті, ділячися здогадами та припущеннями. Але, зрозуміло, нічого певного так і не могли збагнути (Андрій Головко, II, 1957, 596).

4. у знач. ствердж. част., розм. Так, авжеж (уживається як відповідь). — В нашій мінометній [роті] нема таких, що вуха по землі тягають. В нас такий народ, що сам на чужі вуха наступає! Зрозуміло всім? — Зрозуміло! (Олесь Гончар, III, 1959, 326).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 712.

Ілюстрації

Ясно11.jpg Ясно22.jpg Ясно33.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Ясно

Толкувати

Ладом