Відмінності між версіями «Зоряшний»
(Створена сторінка: '''Зо́ряшний, -а, -е. '''= '''Зоряний. '''''Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. ''Староб. у. [[Кате...) |
|||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зо́ряшний, -а, -е. '''= '''Зоряний. '''''Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. ''Староб. у. | '''Зо́ряшний, -а, -е. '''= '''Зоряний. '''''Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. ''Староб. у. | ||
[[Категорія:Зо]] | [[Категорія:Зо]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЗО́РЯНИЙ, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. Прикм. до зоря 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука і життя, 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Михайло Стельмах, I, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Леонід Первомайський, II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); | ||
+ | // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Степан Васильченко, II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 173); | ||
+ | // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Максим Рильський, III, 1961, 313); | ||
+ | // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 117); | ||
+ | // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Олесь Гончар, I, 1954, 379); | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zor1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zor2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zor3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zor4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 689. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | 1.http://sum.in.ua/s/zorjanyj | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 18:14, 23 жовтня 2018
Зо́ряшний, -а, -е. = Зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗО́РЯНИЙ, а, е.
1. Прикм. до зоря 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука і життя, 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Михайло Стельмах, I, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Леонід Первомайський, II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Степан Васильченко, II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Максим Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Олесь Гончар, I, 1954, 379);
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 689.