Зоряшний
Зо́ряшний, -а, -е. = Зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗО́РЯНИЙ, а, е.
1. Прикм. до зоря 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука і життя, 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Михайло Стельмах, I, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Леонід Первомайський, II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Степан Васильченко, II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Максим Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Олесь Гончар, I, 1954, 379);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 689.
