Відмінності між версіями «Зоряний»
(Створена сторінка: '''Зоряний, -а, -е. '''1) Звѣздный. ''Ніч місяшна, зоряна. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) '''Зоряна вода'''. По н...) |
м |
||
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зоряний, -а, -е. '''1) Звѣздный. ''Ніч місяшна, зоряна. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) '''Зоряна вода'''. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. ''Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. ''Грин. ІІ. 46, 320. | '''Зоряний, -а, -е. '''1) Звѣздный. ''Ніч місяшна, зоряна. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) '''Зоряна вода'''. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. ''Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. ''Грин. ІІ. 46, 320. | ||
[[Категорія:Зо]] | [[Категорія:Зо]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ЗО́РЯНИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Прикм. до зоря 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука і життя, 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Михайло Стельмах, I, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Леонід Первомайський, II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); | ||
+ | // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Степан Васильченко, II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 173); | ||
+ | // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Максим Рильський, III, 1961, 313); | ||
+ | // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 117); | ||
+ | // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Олесь Гончар, I, 1954, 379); | ||
+ | // Зоряний каталог — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука і життя, 2, 1960, 22); Зоряний пробіг (заплив) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті. | ||
+ | 2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п'янкого світла (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 51). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 689. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЗО́РЯНИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.., 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Стельмах, І, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Перв., II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки(Сос., І, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе… (Коцюб., І, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Вас., II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Гончар, І, 1954, 379). | ||
+ | Зо́ряний катало́г — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука.., 2, 1960, 22); Зо́ряний пробі́г (запли́в) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті. | ||
+ | 2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п’янкого світла (Гончар, Людина.., 1960, 51). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 689. | ||
+ | Зоряний, а, е. | ||
+ | 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). | ||
+ | 2) Зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320. | ||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 180. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | • 1зоряний — а, е. 1) Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. •• Зо/ряний пробі/г … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | • 2зоряний — [зо/р анией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … | ||
+ | Орфоепічний словник української мови | ||
+ | • 3зоряний — 1) (перев. про ніч, небо багатий на зорі, укритий зорями), зорянистий, яснозорий, яснозоряний, зірчастий 2) див. блискучий 1) … | ||
+ | Словник синонімів української мови | ||
+ | • 4Зоряний — прізвище населений пункт в Україні … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 5зоряний — прикметник … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 6зоряний — на, не, Пр. Прикм. до зоря … | ||
+ | Словник лемківскої говірки | ||
+ | • 7квазізоряний — а, е. Стос. до квазізорі, подібний до зірки … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: зоряний.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: зоряний2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: зоряний3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 2gcFXfXVvfc}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D1%91%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 09:39, 29 листопада 2018
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) Зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗО́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до зоря 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука і життя, 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Михайло Стельмах, I, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Леонід Первомайський, II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Степан Васильченко, II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Максим Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Олесь Гончар, I, 1954, 379); // Зоряний каталог — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука і життя, 2, 1960, 22); Зоряний пробіг (заплив) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті. 2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п'янкого світла (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 51). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 689.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗО́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.., 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Стельмах, І, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Перв., II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки(Сос., І, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе… (Коцюб., І, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Вас., II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Гончар, І, 1954, 379). Зо́ряний катало́г — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука.., 2, 1960, 22); Зо́ряний пробі́г (запли́в) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті. 2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п’янкого світла (Гончар, Людина.., 1960, 51). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 689. Зоряний, а, е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) Зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 180.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• 1зоряний — а, е. 1) Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. •• Зо/ряний пробі/г … Український тлумачний словник • 2зоряний — [зо/р анией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови • 3зоряний — 1) (перев. про ніч, небо багатий на зорі, укритий зорями), зорянистий, яснозорий, яснозоряний, зірчастий 2) див. блискучий 1) … Словник синонімів української мови • 4Зоряний — прізвище населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови • 5зоряний — прикметник … Орфографічний словник української мови • 6зоряний — на, не, Пр. Прикм. до зоря … Словник лемківскої говірки • 7квазізоряний — а, е. Стос. до квазізорі, подібний до зірки … Український тлумачний словник