Зоряний

Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) Зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗО́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до зоря 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука і життя, 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Михайло Стельмах, I, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Леонід Первомайський, II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Степан Васильченко, II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Максим Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Олесь Гончар, I, 1954, 379); // Зоряний каталог — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука і життя, 2, 1960, 22); Зоряний пробіг (заплив) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті. 2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п'янкого світла (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 51). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 689.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗО́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.., 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Стельмах, І, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Перв., II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки(Сос., І, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе… (Коцюб., І, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Вас., II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Гончар, І, 1954, 379). Зо́ряний катало́г — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука.., 2, 1960, 22); Зо́ряний пробі́г (запли́в) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті. 2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п’янкого світла (Гончар, Людина.., 1960, 51). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 689. Зоряний, а, е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) Зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 180.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1зоряний — а, е. 1) Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. •• Зо/ряний пробі/г … Український тлумачний словник • 2зоряний — [зо/р анией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови • 3зоряний — 1) (перев. про ніч, небо багатий на зорі, укритий зорями), зорянистий, яснозорий, яснозоряний, зірчастий 2) див. блискучий 1) … Словник синонімів української мови • 4Зоряний — прізвище населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови • 5зоряний — прикметник … Орфографічний словник української мови • 6зоряний — на, не, Пр. Прикм. до зоря … Словник лемківскої говірки • 7квазізоряний — а, е. Стос. до квазізорі, подібний до зірки … Український тлумачний словник

Ілюстрації