Відмінності між версіями «Зодягати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зодяга́ти, -га́ю, -єш, '''сов. в. '''зодягти, -гну, -неш, '''''гл. ''Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. ''Та свої...)
 
 
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Зодяга́ти, -га́ю, -єш, '''сов. в. '''зодягти, -гну, -неш, '''''гл. ''Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. ''Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. ''Мет. 370. ''І не зодіг його з мого достатку. ''К. Іов. 67.  
 
'''Зодяга́ти, -га́ю, -єш, '''сов. в. '''зодягти, -гну, -неш, '''''гл. ''Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. ''Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. ''Мет. 370. ''І не зодіг його з мого достатку. ''К. Іов. 67.  
 
[[Категорія:Зо]]
 
[[Категорія:Зо]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
ЗОДЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЗОДЯГТИ і ЗОДЯГНУТИ, дягну, дягнеш; мин. ч. зодяг, ла, ло і зодягнув, ла, ло; док., перех., розм. Те саме, що одягати. Вона мовчки зодягала чорну керсетку, спідницю кубову та ще сорочку з дрібним вирізуванням (Григорій Косинка, Новели, 1962, 86); Зодягли вони скафандри, випливли на поверхню моря, глянули, а з морського дна, з чорної прірви жевріє світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41); — Фото маєте? — діловито запитує хлопець. — Я зодягну форму, ви мене клацнете... (Юрій Яновський, I, 1954, 207); Сиріт годує, зодягає і повністю утримує колгосп (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 21); Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її [дружину] по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 151).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 678.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdbe83eb37f40afae3820b168136ffb5.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dress_to_look_thiner_500.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rebenok-stal-odevatsya-sam.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Odevatsia.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|AoCE6jdulU8}}
 +
{{#ev:youtube|U3kVf_uALEI}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
[[Словник Бориса Грінченка|http://hrinchenko.com/]]
 +
 +
[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)|http://sum.in.ua]]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 04:28, 21 листопада 2018

Зодяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗОДЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЗОДЯГТИ і ЗОДЯГНУТИ, дягну, дягнеш; мин. ч. зодяг, ла, ло і зодягнув, ла, ло; док., перех., розм. Те саме, що одягати. Вона мовчки зодягала чорну керсетку, спідницю кубову та ще сорочку з дрібним вирізуванням (Григорій Косинка, Новели, 1962, 86); Зодягли вони скафандри, випливли на поверхню моря, глянули, а з морського дна, з чорної прірви жевріє світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41); — Фото маєте? — діловито запитує хлопець. — Я зодягну форму, ви мене клацнете... (Юрій Яновський, I, 1954, 207); Сиріт годує, зодягає і повністю утримує колгосп (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 21); Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її [дружину] по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 151).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 678.

Ілюстрації

Bdbe83eb37f40afae3820b168136ffb5.jpg Dress to look thiner 500.jpg Rebenok-stal-odevatsya-sam.jpg Odevatsia.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://hrinchenko.com/

http://sum.in.ua

Зовнішні посилання