Відмінності між версіями «Дитиня»
(→Медіа) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dytyna-ne-sluhaye.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Preview-650x390-650-1438694627.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Razvitie-rebenka-v-4-mesyaca-chto-dolzhen-umet-delat-rebenok-v-chetyre-mesyaca-MainCover-1472633485.jpg-700x400.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14214126816284.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{{#ev:youtube|ZcVtohuAoIA}} | {{#ev:youtube|ZcVtohuAoIA}} | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 26: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:41, 20 листопада 2018
Дитиня- 1. Те саме, що дитя. — Дитиня дала-бись до мене, а сама [дочка] до Львова в мамки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 338). 2. перен. Маля птаха. Беркут кубло в'є на скелі, Як почує дитинят, І під крилами в оселі Береже своїх птенят [пташат] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 224).
Сучасні словники
ДИТЯ́, яти, сер. Зменш.-пестл. до дитина. — Щоб часом якого лиха там з ним не скоїлося. Дитя ж воно ще (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 395); — Спасибі батькові й матері, що своє дитя рано будили і доброму ділу навчили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 72); [Річард:] Ні, не здіймається рука на тебе [статую], дитя моєї розпачі і туги (Леся Українка, III, 1952, 122); О, що за даль ясна, що за цвітінь чудова, Співучий Києве, дитя живих століть! (Максим Рильський, I, 1956, 158); * У порівняннях. Марія.. стрепенулась. Пригорнулась, Неначе злякане дитя, до Йосипа свого старого (Тарас Шевченко, II, 1953, 309).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
