Відмінності між версіями «Змикати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Но...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. ''Зомкнуло пальці. ''Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. ''Зомкнула очі. ''Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. ''А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. ''Гол. 1. 204.  
 
'''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. ''Зомкнуло пальці. ''Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. ''Зомкнула очі. ''Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. ''А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. ''Гол. 1. 204.  
 
[[Категорія:Зм]]
 
[[Категорія:Зм]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''ЗМИКАТИ''', аю, аєш, недок., ЗІМКНУТИ, ну, неш, док., перех.
 +
 +
1. Наближаючи впритул одне до одного, з'єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 84);
 +
<br />
 +
//  перен. Створювати зв'язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Комуніст України, 1, 1963, 37).
 +
 +
// Змикати (зімкнути) коло (кільце): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змикати (зімкнути) лави (ряди): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об'єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Комуніст України, 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).
 +
 +
2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Марко Вовчок, I, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 29);
 +
<br />
 +
//  Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Панас Мирний, V, 1955, 333);
 +
<br />
 +
♦ Не змикати (зімкнути) очей (повік); [І, ні] на волосину не змикати (зімкнути) очей — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний, I, 1954, 119); Зімкнути уста навіки (навік) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 138).
 +
 +
3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що корчити. Судорога змикала ноги;
 +
<br />
 +
//  безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 37).
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
'''ЗМИКА́ТИ''', а́ю, а́єш, недок., ЗІМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
 +
 +
1. Наближаючи впритул одне до одного, з’єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Минко, Ясні зорі, 1951, 84); <br />
 +
// перен. Створювати зв’язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Ком. Укр., 1, 1963, 37).
 +
Змика́ти (зімкну́ти) ко́ло (кільце́): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь. Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змика́ти (зімкну́ти) ла́ви (ряди́): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об’єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Ком. Укр., 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).
 +
 +
2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Збан., Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Вовчок, І, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Собко, Скеля.., 1961, 29); // Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Мирний, V, 1955, 333);
 +
<br />
 +
◊ Не змика́ти (зімкну́ти) оче́й (пові́к); [І, ні] на волоси́ну не змика́ти (зімкну́ти) оче́й — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч… (Мирний, І, 1954, 119); Зімкну́ти уста́ наві́ки (наві́к) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Гонч., Вибр., 1959, 138).
 +
 +
3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що ко́рчити. Судорога вмикала ноги; // безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Горд., Цвіти.., 1951, 37).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 618.
 +
 +
'''Змикати''', ка́ю, єш, сов. в. зімкнути, кну, неш, гл.
 +
 +
1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. Зомкнуло пальці. Славяносерб. у.
 +
 +
2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. Гроб. 319.
 +
 +
3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає… А вже дідові чупер вода зімкнула. Гол. 1. 204.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
Змикати
 +
 +
• 1) змикати — а/ю, а/єш, недок., зімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, з єднувати (перев. краї, кінці чого небудь). || перен. Створювати зв язок між ким , чим небудь. Змикати лави. 2) Закривати, стуляти (губи, повіки),&#8230; …
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
• 2) змикати — змикати: улепетывать, убѣгать [ІФ,1890] втікати [I] …
 +
Толковый украинский словарь
 +
 +
• 3) змикати — дієслово недоконаного виду …
 +
Орфографічний словник української мови
 +
 +
• 4) зімкнути — див. змикати …
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
• 5) змикання — я, с. Дія за знач. змикати і змикатися …
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
• 6) змикаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до змикати …
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
• 7) стикати — а/ю, а/єш, недок., зіткну/ти і рідко стикну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Штовхаючи кого , що небудь назустріч одне одному, змушувати ударятися. || перен. Призводити до протиріччя, викликати сутички. 2) перен. Змушувати вступити в які небудь&#8230; …
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
• 8) стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите …
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
• 9) заплющувати — заплющити (закривати повіками очі), сплющувати, сплющити, приплющувати, приплющити, плющити, змикати, зімкнути, склепляти, склепити Пор. мружити, стуляти I …
 +
Словник синонімів української мови
 +
 +
• 10) з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …
 +
Словник синонімів української мови
 +
 +
• 11) стуляти — I = стулити (зводити що н. упритул), стулювати, змикати, зімкнути; підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути, підбирати, підібрати, піді[о]бгати (губи); склепляти, склепити (уста, очі, повіки тощо) Пор. заплющувати II ▶ див. закривати 2), з&#8230; …
 +
Словник синонімів української мови
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Змикати.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Змикати2.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|tksgBzsh-uM }}
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 11:39, 14 листопада 2021

Змика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зімкнути, -кну, -неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. Зомкнуло пальці. Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. Гол. 1. 204.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗМИКАТИ, аю, аєш, недок., ЗІМКНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Наближаючи впритул одне до одного, з'єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 84);
// перен. Створювати зв'язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Комуніст України, 1, 1963, 37).

// Змикати (зімкнути) коло (кільце): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змикати (зімкнути) лави (ряди): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об'єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Комуніст України, 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).

2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Марко Вовчок, I, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 29);
// Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Панас Мирний, V, 1955, 333);
♦ Не змикати (зімкнути) очей (повік); [І, ні] на волосину не змикати (зімкнути) очей — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний, I, 1954, 119); Зімкнути уста навіки (навік) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 138).

3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що корчити. Судорога змикала ноги;
// безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 37).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗІМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Наближаючи впритул одне до одного, з’єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Минко, Ясні зорі, 1951, 84);
// перен. Створювати зв’язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Ком. Укр., 1, 1963, 37). Змика́ти (зімкну́ти) ко́ло (кільце́): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь. Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змика́ти (зімкну́ти) ла́ви (ряди́): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об’єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Ком. Укр., 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).

2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Збан., Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Вовчок, І, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Собко, Скеля.., 1961, 29); // Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Мирний, V, 1955, 333);
◊ Не змика́ти (зімкну́ти) оче́й (пові́к); [І, ні] на волоси́ну не змика́ти (зімкну́ти) оче́й — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч… (Мирний, І, 1954, 119); Зімкну́ти уста́ наві́ки (наві́к) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Гонч., Вибр., 1959, 138).

3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що ко́рчити. Судорога вмикала ноги; // безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Горд., Цвіти.., 1951, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 618.

Змикати, ка́ю, єш, сов. в. зімкнути, кну, неш, гл.

1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. Зомкнуло пальці. Славяносерб. у.

2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. Гроб. 319.

3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає… А вже дідові чупер вода зімкнула. Гол. 1. 204.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Змикати

• 1) змикати — а/ю, а/єш, недок., зімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, з єднувати (перев. краї, кінці чого небудь). || перен. Створювати зв язок між ким , чим небудь. Змикати лави. 2) Закривати, стуляти (губи, повіки),… … Український тлумачний словник

• 2) змикати — змикати: улепетывать, убѣгать [ІФ,1890] втікати [I] … Толковый украинский словарь

• 3) змикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови

• 4) зімкнути — див. змикати … Український тлумачний словник

• 5) змикання — я, с. Дія за знач. змикати і змикатися … Український тлумачний словник

• 6) змикаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до змикати … Український тлумачний словник

• 7) стикати — а/ю, а/єш, недок., зіткну/ти і рідко стикну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Штовхаючи кого , що небудь назустріч одне одному, змушувати ударятися. || перен. Призводити до протиріччя, викликати сутички. 2) перен. Змушувати вступити в які небудь… … Український тлумачний словник

• 8) стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите … Український тлумачний словник

• 9) заплющувати — заплющити (закривати повіками очі), сплющувати, сплющити, приплющувати, приплющити, плющити, змикати, зімкнути, склепляти, склепити Пор. мружити, стуляти I … Словник синонімів української мови

• 10) з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови

• 11) стуляти — I = стулити (зводити що н. упритул), стулювати, змикати, зімкнути; підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути, підбирати, підібрати, піді[о]бгати (губи); склепляти, склепити (уста, очі, повіки тощо) Пор. заплющувати II ▶ див. закривати 2), з… … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Змикати.jpg Змикати2.png

Медіа

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Змикати&oldid=336709