Відмінності між версіями «Лепетати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні слвники) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лепета́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Лепетать, болтать; говорить невнятно. ''Не тямить голова, що язик лепече. ''Ном. № 12987. ''Лепече, як той пустий млин. ''Ном. № 12984. | '''Лепета́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Лепетать, болтать; говорить невнятно. ''Не тямить голова, що язик лепече. ''Ном. № 12987. ''Лепече, як той пустий млин. ''Ном. № 12984. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| − | ==Сучасні | + | ==Сучасні словники== |
Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). | Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). | ||
Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. | Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.). | Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.). | ||
http://sum.in.ua/s/lepetaty | http://sum.in.ua/s/lepetaty | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954) | Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954) | ||
Поточна версія на 20:43, 8 листопада 2018
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Сучасні словники
Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника. Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне. Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.).
Джерела та література
Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954) Я закінчила десятирічку, шукаю роботи.. — лепече Тамара, мов не своїм голосом (Антон Хижняк, Тамара, 1959 ) Ван знову лепетав щось по-китайському і, як дитина, кидався на руках у Пархоменка (Петро Панч, О. Пархом., 1939) Лепече, як той пустий млин (Номис, 1864) Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка, III, 1952)
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
