Відмінності між версіями «Зирно»
(Створена сторінка: '''Зи́рно, '''''нар. ''Зорко. ''Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. ''К. ХП. 49. [[Кат...) |
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо - германської філології}}) |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зи́рно, '''''нар. ''Зорко. ''Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. ''К. ХП. 49. | '''Зи́рно, '''''нар. ''Зорко. ''Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. ''К. ХП. 49. | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
| + | Слово «зирно» — це діалектна або розмовна форма літературного слова «зерно». Воно використовується в деяких регіонах України, зокрема в західних областях, у народній творчості, фольклорі, а також у художніх текстах, щоб передати атмосферу простоти, сільського життя або автентичної української мови. У прямому значенні «зирно» — це насіння злакових культур, з якого виростає хліб. Це основа харчування, символ життя, добробуту й родючості. Наприклад: «Бабуся засівала поле добрим зирном, аби був щедрий урожай». У переносному значенні воно може означати суть або початок чогось: «зирно істини», «зирно думки». Також його вживають у філософських і духовних текстах як символ віри, добра чи любові, що проростає в серці. Слово має м’яке й тепле емоційне забарвлення, асоціюється з сільським життям, хлібом, теплом, бабусиною хатою. У піснях, казках і віршах його часто вживають для створення народного колориту, наприклад: «Посіваймо добре зирно — виросте нам хліба мирно!». У повсякденному мовленні його використовують переважно старші люди або мешканці сільської місцевості, хоча воно може бути впізнаваним і серед молоді завдяки святам, фольклору чи літературі. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | ||
Поточна версія на 21:15, 11 квітня 2025
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49. Слово «зирно» — це діалектна або розмовна форма літературного слова «зерно». Воно використовується в деяких регіонах України, зокрема в західних областях, у народній творчості, фольклорі, а також у художніх текстах, щоб передати атмосферу простоти, сільського життя або автентичної української мови. У прямому значенні «зирно» — це насіння злакових культур, з якого виростає хліб. Це основа харчування, символ життя, добробуту й родючості. Наприклад: «Бабуся засівала поле добрим зирном, аби був щедрий урожай». У переносному значенні воно може означати суть або початок чогось: «зирно істини», «зирно думки». Також його вживають у філософських і духовних текстах як символ віри, добра чи любові, що проростає в серці. Слово має м’яке й тепле емоційне забарвлення, асоціюється з сільським життям, хлібом, теплом, бабусиною хатою. У піснях, казках і віршах його часто вживають для створення народного колориту, наприклад: «Посіваймо добре зирно — виросте нам хліба мирно!». У повсякденному мовленні його використовують переважно старші люди або мешканці сільської місцевості, хоча воно може бути впізнаваним і серед молоді завдяки святам, фольклору чи літературі.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
