Відмінності між версіями «Припічок»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПРИПІЧОК, чка, чол. | ||
| + | 1. Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203); Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскуну скалку (Микола Олійник, Леся. 1960, 84); | ||
| + | // Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі; лежанка. Дід Заруба голосно говорить молитви, сидячи на припічку (Іван Франко, I, 1955, 64); — Спаси та заступи нас, матінко божа... — молилася на припічку стара (Мирослав Ірчан, II, 1958, 90). | ||
| + | ♦ Ще на припічку кашу їсть хто — дуже малий хто-небудь. Вона пошила тих рушників десятків зо два на придане своїм небогам, котрі ще на припічку кашу їли, а одна лежала в колисці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 8); [Маруся:] Мій суджений, мабуть, ще десь на припічку кашу їсть (Марко Кропивницький, I, 1958, 94). | ||
| − | + | 2. Виступ на скелі з горизонтальною площиною. Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок, впирався голими колінами, хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями, сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору (Іван Микитенко, II, 1957, 180); Зліз [Сипявін] на невеличкий припічок на скелі, де стояв репер (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 171). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prupichok211018.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prupichok(4)211018.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prupichok(3)211018.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prupichok(2)211018.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 709. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 03:12, 21 жовтня 2018
Припічок, -чка, м. 1) Шестокъ (въ кухонной печи). Чуб. VII. 381. Вас. 193. На припічку жар. Мет. 16. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається. Мет. 164. 2) Лежанка. Мати сидить на припічку. Рудч. Ск. І. 182. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) Тлумачення слова у сучасних словниках ПРИПІЧОК, чка, чол.
1. Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203); Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскуну скалку (Микола Олійник, Леся. 1960, 84); // Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі; лежанка. Дід Заруба голосно говорить молитви, сидячи на припічку (Іван Франко, I, 1955, 64); — Спаси та заступи нас, матінко божа... — молилася на припічку стара (Мирослав Ірчан, II, 1958, 90). ♦ Ще на припічку кашу їсть хто — дуже малий хто-небудь. Вона пошила тих рушників десятків зо два на придане своїм небогам, котрі ще на припічку кашу їли, а одна лежала в колисці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 8); [Маруся:] Мій суджений, мабуть, ще десь на припічку кашу їсть (Марко Кропивницький, I, 1958, 94).
2. Виступ на скелі з горизонтальною площиною. Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок, впирався голими колінами, хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями, сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору (Іван Микитенко, II, 1957, 180); Зліз [Сипявін] на невеличкий припічок на скелі, де стояв репер (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 171).
Ілюстрації
|
211018.jpg)
|
211018.jpg)
|
211018.jpg)
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 709.
