Відмінності між версіями «Засохлий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Засохлий, -а, -е. '''Засохшій. ''Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. ''Мл. л. сб. ...) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Засохлий, -а, -е. '''Засохшій. ''Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. ''Мл. л. сб. 90. | '''Засохлий, -а, -е. '''Засохшій. ''Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. ''Мл. л. сб. 90. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЗАСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засохнути. Знову поскрипує гарба, тюпають коні, крешуть копитами засохлу, потріскану від спеки землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 283); Гості промочили свої засохлі від розмови горла (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 75); | ||
| + | // у знач. прикм. Пішла хвиля, аж засвистіла, по ланах засохлого жита (Степан Васильченко, I, 1959, 123); * Образно. Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття, і, як весняний дощ, оживить засохле серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325). | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 323.''' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vazon.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vazon2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/zasokhlyj | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 13:21, 21 листопада 2017
Засохлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Зміст
Сучасні словники
ЗАСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засохнути. Знову поскрипує гарба, тюпають коні, крешуть копитами засохлу, потріскану від спеки землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 283); Гості промочили свої засохлі від розмови горла (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 75); // у знач. прикм. Пішла хвиля, аж засвистіла, по ланах засохлого жита (Степан Васильченко, I, 1959, 123); * Образно. Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття, і, як весняний дощ, оживить засохле серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 323.
Ілюстрації
|
|
