Відмінності між версіями «Судня»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C71b4f25c859f44ed1eb44e00a4bb1f3b2e32c1b.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C71b4f25c859f44ed1eb44e00a4bb1f3b2e32c1b.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sudba-karma-ili-ot-chego-zavisit-zhizn-cheloveka.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sudba-karma-ili-ot-chego-zavisit-zhizn-cheloveka.jpg|x140px]] | ||
| − | + | |} | |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Доля - одна з ключових і універсальних категорій людської культури, міфологема (Горан), онтологема (Лосєв), що описує фундаментальні відносини Людини і Світу. У ній виражені багатовіковий досвід «всенародного осмислення свободи і необхідності», спроба назвати ті «сили, які керують світовим порядком і людською поведінкою» . | ||
| + | |||
| + | Три найголовніші характеристики долі: тотальність, непізнаваність і незалежність від людської волі. За висловом А. Ф. Лосєва, «доля є щось таке, що рухає всім і в той же час непізнаване» . З одного боку, «доля ні з ким і ні з чим не вважається», з іншого, «долі, при всьому граничному відчуження від тих, хто перебуває під її впливом, є справа до кожного» . Тим самим доля - це зовнішня сила, яка зводить людську особистість до загального безособового вироком, що робить її таким собі «небесним» аналогом земного тоталітаризму. Характеристики долі суцільно негативні: похмура, безглузда, безжальна, нищівна, невідворотна, сліпа . Цим характеристикам відповідають види долі, в яких вона є людині: смерть, вищий суд, божественна воля, сліпий випадок, хаос. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | А. М. Карапет'янц. Концепція долі у давньокитайських філософів // Поняття долі в контексті різних культур. М., 1994, с. 84-91 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 17:20, 26 листопада 2018
Судня, -ні, ж. = Судьба. Ном. № 6720.
Зміст
Сучасні словники
Доля - сукупність всіх подій і обставин, які зумовлені і в першу чергу впливають на буття людини, народу і т. П .; зумовленість подій, вчинків; рок, фатум, доля; вища сила, яка може мислитися у вигляді природи або божества; древні греки персоніфікували долю у вигляді: Мойр (Клото, Лахезіс, Атропо), Тиха, Аті, Адрастеї, Хеймармене, Ананке; древні римляни - у вигляді Парки (Нона, Децима, Морта); слово, що часто зустрічається в біографічних текстах.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Доля - одна з ключових і універсальних категорій людської культури, міфологема (Горан), онтологема (Лосєв), що описує фундаментальні відносини Людини і Світу. У ній виражені багатовіковий досвід «всенародного осмислення свободи і необхідності», спроба назвати ті «сили, які керують світовим порядком і людською поведінкою» .
Три найголовніші характеристики долі: тотальність, непізнаваність і незалежність від людської волі. За висловом А. Ф. Лосєва, «доля є щось таке, що рухає всім і в той же час непізнаване» . З одного боку, «доля ні з ким і ні з чим не вважається», з іншого, «долі, при всьому граничному відчуження від тих, хто перебуває під її впливом, є справа до кожного» . Тим самим доля - це зовнішня сила, яка зводить людську особистість до загального безособового вироком, що робить її таким собі «небесним» аналогом земного тоталітаризму. Характеристики долі суцільно негативні: похмура, безглузда, безжальна, нищівна, невідворотна, сліпа . Цим характеристикам відповідають види долі, в яких вона є людині: смерть, вищий суд, божественна воля, сліпий випадок, хаос.
Джерела та література
А. М. Карапет'янц. Концепція долі у давньокитайських філософів // Поняття долі в контексті різних культур. М., 1994, с. 84-91
