Відмінності між версіями «Зімувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
  
−
1. неперех., де. Жити де-небудь узимку, залишатися десь на зиму. Улас збирається зимувати в степу (Панас Мирний, IV, 1955, 237); В банці, зарившись у пісок, зимують аж дві ящірки (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 30); Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);
+
1) Жити де-небудь узимку, залишатися десь на зиму. Улас збирається зимувати в степу (Панас Мирний, IV, 1955, 237); В банці, зарившись у пісок, зимують аж дві ящірки (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 30); Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);
−
//  Бути розташованим, міститися де-небудь протягом усієї зими. Якось відкотила [Христя] кадуб, що зимував під повіткою, і побачила під ним ніжно-білі росточки і двійко чорних жучків (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 204);
+
//  Бути розташованим, міститися де-небудь протягом усієї зими.  
−
//  чим, розм. Харчуватися чим-небудь, їсти щось узимку. Хліб та кукурудза не вродили. Чим будеш зимувати? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 46).
+
//  чим, розм. Харчуватися чим-небудь, їсти щось узимку.  
−
Зимувати зиму — перебувати зимовий час. Починають її [весну] жайворонки. Ніхто не знає, де вони зимують зиму, де ховаються від лютих буранів, але є догадки, що степу вони не покидають (Олесь Гончар, II, 1959, 39).
+
−
♦ Знати (чути), де раки зимують: а) мати досвід, бути досвідченим у чому-небудь. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки, — Од жінок втікають (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); б) бути хитрим, спритним. — Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 482); Показати, де раки зимують — уживається як вираз погрози. — Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! (Іван Франко, IX, 1952, 101).
+
  
−
2. перех., розм. Доглядати, годувати і т. ін. протягом зими, залишати де-небудь на зиму (тварин). — Іди, синку, на Ясенову й віднеси хлопцям оцей клуночок. Знайдеш їх там, де ми овець зимували!.. (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 7); — А мужикові та на землі без худобини не бути, а зимувати ж її? Та ще з такими, як цієї весни травами! (Андрій Головко, II, 1957, 222).
+
''Знати (чути), де раки зимують:'' а) мати досвід, бути досвідченим у чому-небудь. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки, — Од жінок втікають (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); б) бути хитрим, спритним. — Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 482); Показати, де раки зимують — уживається як вираз погрози. — Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! (Іван Франко, IX, 1952, 101).
 +
 
 +
2) розм. Доглядати, годувати і т. ін. протягом зими, залишати де-небудь на зиму (тварин). — Іди, синку, на Ясенову й віднеси хлопцям оцей клуночок. Знайдеш їх там, де ми овець зимували!.. (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 7); — А мужикові та на землі без худобини не бути, а зимувати ж її? Та ще з такими, як цієї весни травами! (Андрій Головко, II, 1957, 222).
  
 
     <big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:Наукова думка,1970—1980.— Т.3.— С.568</big>
 
     <big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:Наукова думка,1970—1980.— Т.3.— С.568</big>
Рядок 28: Рядок 28:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|40lkWErJkW8}}
 +
 +
 +
{{#ev:youtube|prT73c3TNYo}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
  Микола Вінграновський
 +
ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИМУВАТИ
 +
 +
У Неквапи білі лапи,
 +
 +
А в Неквапоньок — свої:
 +
 +
Йшли Неквапи-непоквапи
 +
 +
Зимувати у гаї.
 +
 +
 +
А гаї весна любила,
 +
 +
А гаї були при ній,
 +
 +
І весна їм ноги мила,
 +
 +
І метеличок бринів.
 +
 +
 +
 +
Йшли Неквапи-непоквапи,
 +
 +
Мабуть, і недовго йшли,
 +
 +
Але ж бачать: жовті шати
 +
 +
Вже гаї собі вдягли.
 +
 +
 +
 +
Що робити, як не мати —
 +
 +
Літа й осені нема!
 +
 +
Бігли-бігли Непоквапи —
 +
 +
На гаях уже зима.
 +
 +
 +
 +
 +
І Неквапа білолапа,
 +
 +
І Неквапоньки — у сни…
 +
 +
Нащо квапитись Неквапам
 +
 +
Через зиму до весни?
 +
 +
 +
1968.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
 +
 +
http://sum.in.ua/s/zymuvaty
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 13:47, 16 жовтня 2018

Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. Ном. № 557. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? Чуб. V. 67. 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде. Грин. III. 569.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1) Жити де-небудь узимку, залишатися десь на зиму. Улас збирається зимувати в степу (Панас Мирний, IV, 1955, 237); В банці, зарившись у пісок, зимують аж дві ящірки (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 30); Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218); // Бути розташованим, міститися де-небудь протягом усієї зими. // чим, розм. Харчуватися чим-небудь, їсти щось узимку.

Знати (чути), де раки зимують: а) мати досвід, бути досвідченим у чому-небудь. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки, — Од жінок втікають (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); б) бути хитрим, спритним. — Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 482); Показати, де раки зимують — уживається як вираз погрози. — Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! (Іван Франко, IX, 1952, 101).

2) розм. Доглядати, годувати і т. ін. протягом зими, залишати де-небудь на зиму (тварин). — Іди, синку, на Ясенову й віднеси хлопцям оцей клуночок. Знайдеш їх там, де ми овець зимували!.. (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 7); — А мужикові та на землі без худобини не бути, а зимувати ж її? Та ще з такими, як цієї весни травами! (Андрій Головко, II, 1957, 222). 

   Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:Наукова думка,1970—1980.— Т.3.— С.568
    
   Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Ілюстрації

Зимувати1.jpg Зимувати2.jpg Зимувати4.jpg Зимувати5.jpg

Медіа


Див. також

  Микола Вінграновський

ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИМУВАТИ

У Неквапи білі лапи,

А в Неквапоньок — свої:

Йшли Неквапи-непоквапи

Зимувати у гаї.


А гаї весна любила,

А гаї були при ній,

І весна їм ноги мила,

І метеличок бринів.


Йшли Неквапи-непоквапи,

Мабуть, і недовго йшли,

Але ж бачать: жовті шати

Вже гаї собі вдягли.


Що робити, як не мати —

Літа й осені нема!

Бігли-бігли Непоквапи —

На гаях уже зима.



І Неквапа білолапа,

І Неквапоньки — у сни…

Нащо квапитись Неквапам

Через зиму до весни?


1968.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zymuvaty

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Зімувати&oldid=214953