Відмінності між версіями «Фрела»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Фрела і літературі, піснях)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Фр]]
 
[[Категорія:Фр]]
  
−
Флоя́ра (від рум. fluier, можливо від лат. flabellum — «віяло»)[1] — український народний дерев'яний духовий інструмент. Різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Довжина флояри 60 см. Інші назви — флуяра, фуяра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка.
+
Флоя́ра (від рум. fluier, можливо від лат. flabellum — «віяло») — український народний дерев'яний духовий інструмент. Різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Довжина флояри 60 см. Інші назви — флуяра, фуяра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка.
  
 
Виконавці супроводжують свою гру гудінням, яке створює бурдонний фон. У центральній Україні для малої флояри використовують терміни фрілка або зубівка.
 
Виконавці супроводжують свою гру гудінням, яке створює бурдонний фон. У центральній Україні для малої флояри використовують терміни фрілка або зубівка.
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
флоя́ра = флоє́ра = фуя́ра (зменшено-пестливі — флоя́рочка, фуля́рка) — басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (пісня); Як гуцула не любити, коли гуцул грає, На флоярці, на сопілці й на трембіті знає (коломийка); — Вийди завтра, я винесу флоярочку свою (Г. Хоткевич).
 
флоя́ра = флоє́ра = фуя́ра (зменшено-пестливі — флоя́рочка, фуля́рка) — басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (пісня); Як гуцула не любити, коли гуцул грає, На флоярці, на сопілці й на трембіті знає (коломийка); — Вийди завтра, я винесу флоярочку свою (Г. Хоткевич).
 +
 +
 +
Назви музичних інструментів, співзвучні зі словом «флояра», зустрічаємо в рукописному словнику кінця XVI ст., упорядкованому С. М. Соловйовим, де в одному ряду перераховуються «сопль, сопель, пищалка, флетня, фуяра, дуда, сурма» та ін. Такий же перелік — у словнику П. Беринди (1627), а пізніше — в словнику П. Житецького, де «феяра» пояснюється як «сополь», «сопель».
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 28: Рядок 31:
 
{{#ev:youtube|C6xBjfKg9o8}}
 
{{#ev:youtube|C6xBjfKg9o8}}
 
{{#ev:youtube|w1qO0xfdOnc}}
 
{{#ev:youtube|w1qO0xfdOnc}}
 +
 +
==Фрела і літературі, піснях==
 +
 +
Флояра оспівана в численних піснях гуцулів, лемків, бойків. В одній з них співається:
 +
 +
''Ой піду я бички пасти,
 +
 +
''На фуяру грати —
 +
 +
''З тої гори високої
 +
 +
''В село зазирати.''
 +
 +
Одна з гуцульських легенд наділяє флояру чарівною силою. Коли люди були бідні і жили в оточенні багатих істот, — говориться в легенді, — Бог дав людині флояру. І досить було людині заграти, як за нею пішли вівці, а це вже багатство для гуцула...
 +
 +
"На камені, верхи, сидів «той», щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру. «Нема моїх кіз… Нема моїх кіз…» — розливалась жалем флояра. Та ось ріжки піднялись вгору, щоки надулись і розплющились очі. «Є мої кози… Є мої кози…» — заскакали радісно згуки…"
 +
— М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%90.%20%D0%86.%20%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0.html
 +
 +
http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%A0%D0%B5).html
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
 +
http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%9B.%20%D0%9C.%20%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0.html
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0
 +
 +
http://sum.in.ua/s/flojara
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 22:26, 13 жовтня 2018

Фрела, -ли, ж. = Флояра. Вх. Зн. 75.

Флоя́ра (від рум. fluier, можливо від лат. flabellum — «віяло») — український народний дерев'яний духовий інструмент. Різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Довжина флояри 60 см. Інші назви — флуяра, фуяра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка.

Виконавці супроводжують свою гру гудінням, яке створює бурдонний фон. У центральній Україні для малої флояри використовують терміни фрілка або зубівка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 609.

ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Сос., Солов. далі, 1957, 37).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 614.

флоя́ра = флоє́ра = фуя́ра (зменшено-пестливі — флоя́рочка, фуля́рка) — басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (пісня); Як гуцула не любити, коли гуцул грає, На флоярці, на сопілці й на трембіті знає (коломийка); — Вийди завтра, я винесу флоярочку свою (Г. Хоткевич).


Назви музичних інструментів, співзвучні зі словом «флояра», зустрічаємо в рукописному словнику кінця XVI ст., упорядкованому С. М. Соловйовим, де в одному ряду перераховуються «сопль, сопель, пищалка, флетня, фуяра, дуда, сурма» та ін. Такий же перелік — у словнику П. Беринди (1627), а пізніше — в словнику П. Житецького, де «феяра» пояснюється як «сополь», «сопель».

Ілюстрації

20.png IMG 5320.jpg IMG 5325.jpg IMG 7744.jpg

Медіа

Фрела і літературі, піснях

Флояра оспівана в численних піснях гуцулів, лемків, бойків. В одній з них співається:

Ой піду я бички пасти,

На фуяру грати —

З тої гори високої

В село зазирати.

Одна з гуцульських легенд наділяє флояру чарівною силою. Коли люди були бідні і жили в оточенні багатих істот, — говориться в легенді, — Бог дав людині флояру. І досить було людині заграти, як за нею пішли вівці, а це вже багатство для гуцула...

"На камені, верхи, сидів «той», щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру. «Нема моїх кіз… Нема моїх кіз…» — розливалась жалем флояра. Та ось ріжки піднялись вгору, щоки надулись і розплющились очі. «Є мої кози… Є мої кози…» — заскакали радісно згуки…" — М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»

Див. також

http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%90.%20%D0%86.%20%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0.html

http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%A0%D0%B5).html

Джерела та література

http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%9B.%20%D0%9C.%20%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0

http://sum.in.ua/s/flojara

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Фрела&oldid=210521