Відмінності між версіями «Замислити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Замислити. '''См. '''Замишляти. ''' Категорія:За)
 
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Замислити. '''См. '''Замишляти. '''
+
'''Замислити. '''См. Щось задумувати, думать про щось, якусь ідею
 +
==Сучасні словники==
 +
===[https://www.goroh.pp.ua/ Словник "Горох" ]===
 +
Див. замишля́ти.
 +
ЗАМИ́СЛЕНО .
 +
Присл. до зами́слити 2.
 +
Він подивився на мене пильно, зітхнув замислено. (С. Васильченко)
 +
Допивши свою філіжанку кави, він каже замислено, глибокодумно й повчально: – Треба шанувати людей. (В. Домонтович)
 +
За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стежить старий чоловік. (М. Бажан)
 +
===[http://sum.in.ua/s/zamyshljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ЗАМИСЛИТИ, лю, лиш, док.
 +
1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 34); Над грою озера, у лузі, У срібло кинувши вудки, Для вас я, білоруські друзі, Замислив тихі ці рядки (Максим Рильський, III, 1961, 273);
 +
//  Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. [Храпко:] З своїм батьком замишляєте проти мене, та ще й в мій двір ходиш? Боні щоб твоя нога не була тута! (Панас Мирний, V, 1955, 158); Заздрість гадюкою в серце вповзає, І він замишляє діло недобре (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 427); — Мені лячно, гер гауптман. Ніж будь-коли ясніше бачу я, куди нас замислюють штовхнути наші нові друзі (Натан Рибак, Час, 1960, 23); Телемах же, з подвір'я прямуючи, бистрим Кроком пішов, женихам лиховісну замисливши згубу (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 290).
 +
 
 +
2. тільки недок., неперех., заст. Верховодити кимось, розпоряджатися чим-небудь. Порадь мене, гаю, яку милу брати! Узяв би багату — не схоче робити; Узяв би розумну — буде замишляти (Павло Чубинський, V, 1874, 495); Сам одягсь ошатно, одягнені діти, Слава богу, єсть що і жінці надіти, Мається й сусідів чим пошанувати, Та й у господарстві єсть чим замишляти (Іван Манжура, Тв., 1955, 221).
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити1.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити2.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити3.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| UUm4_8OwdYQ }}
 +
 
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 13:32, 13 листопада 2021

Замислити. См. Щось задумувати, думать про щось, якусь ідею

Сучасні словники

Словник "Горох"

Див. замишля́ти. ЗАМИ́СЛЕНО . Присл. до зами́слити 2. Він подивився на мене пильно, зітхнув замислено. (С. Васильченко) Допивши свою філіжанку кави, він каже замислено, глибокодумно й повчально: – Треба шанувати людей. (В. Домонтович) За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стежить старий чоловік. (М. Бажан)

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАМИСЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 34); Над грою озера, у лузі, У срібло кинувши вудки, Для вас я, білоруські друзі, Замислив тихі ці рядки (Максим Рильський, III, 1961, 273); // Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. [Храпко:] З своїм батьком замишляєте проти мене, та ще й в мій двір ходиш? Боні щоб твоя нога не була тута! (Панас Мирний, V, 1955, 158); Заздрість гадюкою в серце вповзає, І він замишляє діло недобре (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 427); — Мені лячно, гер гауптман. Ніж будь-коли ясніше бачу я, куди нас замислюють штовхнути наші нові друзі (Натан Рибак, Час, 1960, 23); Телемах же, з подвір'я прямуючи, бистрим Кроком пішов, женихам лиховісну замисливши згубу (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 290).

2. тільки недок., неперех., заст. Верховодити кимось, розпоряджатися чим-небудь. Порадь мене, гаю, яку милу брати! Узяв би багату — не схоче робити; Узяв би розумну — буде замишляти (Павло Чубинський, V, 1874, 495); Сам одягсь ошатно, одягнені діти, Слава богу, єсть що і жінці надіти, Мається й сусідів чим пошанувати, Та й у господарстві єсть чим замишляти (Іван Манжура, Тв., 1955, 221).


Ілюстрації

Замислити1.jpg Замислити2.jpg Замислити3.jpg

Медіа