Відмінності між версіями «Шиналь»
(→Див. також) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi2.jpg|x140px]] | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi5.jpg|x140px]] | |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|be/r-qOgm1sLP0}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 14:13, 4 жовтня 2018
Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ГВОЗДЬ, я, чол., рідко.
1. Те саме, що цвях. Він [цар] велів зробити чотири дерев'яні скриньки: дві окувати золотом.. і потім забити їх золотими гвоздями (Іван Франко, IV, 1950, 138); * Образно. — Але мій Сава, скажу тобі, гвоздь. Бери молоток і бий — не зігнеться (Олесь Донченко, I, 1956, 378); * У порівняннях. Зосталось таке в його переконання що кожнісінька Іжінка і дівчина] вдив ллється у сім аж дзеркальців, — і зосталося те переконання немов гвоздем вбите (Марко Вовчок, I, 1955, 353).
2. перен., розм. Найголовніше, суть. Ми повинні вводити в установи членами невеликих колегій, помічниками окремих завідуючих або комісарами достатнє число практично досвідчених і безумовно відданих робітників і селян. В цьому гвоздь! (Ленін, 30, 1951, 221).
ГВІЗДО́К, дка, чол. Зменш. до гвоздь 1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський. Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівняннях. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).
ЦВЯХ, а, чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 29); Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85); * Образно. [Кассандра:] Її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї (Леся Українка, II, 1951, 301); * У порівняннях. Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Брат говорив повільно, проникливо. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с.
