Відмінності між версіями «Спітніти»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54.jpg|x170px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55.jpg|x170px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:56.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:56.jpg|x170px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57.jpg|x170px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
| + | [[Категорія:Сп]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| − | |||
Поточна версія на 16:52, 26 листопада 2017
Спітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СПІТНІТИ, ію, ієш, док. 1. Укритися потом. В дворі Настя вимішуй свиням у цебрі — з цебра пара. Настя спітніла (Степан Васильченко, III, 1960, 330); Взимку дід Олофір тяжко захворів. Пішов вудити окунів і, доки прорубав ополонку, спітнів (Олесь Донченко, III, 1956, 107); Василь відчув, що його руки спітніли (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 114); Враз мені стало душно, аж чоло спітніло (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 79); // Стати вологим від поту, просякнутися потом. Матроська душа в комбайнера жива, спітніла тільняшка ряба, для хлопця такого і мирні жнива — гаряча нова боротьба (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 60). 2. тільки 3 ос. Укритися краплями осілої пари; запотіти. Шибки в вікнах спітніли, неначе плакали гірками сльозами (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348); Кожна бочка опечатана сургучем і позначена крейдою. Стеля і стіни пивниці спітніли (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 34).
Всесвітній словник української мови
ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПРІ́ТИрозм.,УПА́РЮВАТИСЯ[ВПА́РЮВАТИСЯ]розм.,ЗОПРІВА́ТИрозм. - Док.: употі́ти[впоті́ти], споті́ти, спітні́ти, пропоті́ти, змокрі́ти, упрі́ти[впрі́ти], упа́ритися[впа́ритися], зопрі́ти[зіпрі́ти]. Вулкан потіє і трудиться, Всіх лає, б’є, пужа, яриться, К роботі приганя майстрів (І. Котляревський); В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички, але пригортав Олену міцно (Ірина Вільде); - Скоро ти пропотієш, а там, дивись, і стане легше... (Вас. Шевчук); По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (К. Гордієнко); Саїд згадав Кампир-Рават і тих же дехканів, що, впріваючи, відкочували вагонетки або кайлували скелю (І. Ле); Петро мовчав та тільки прів і червонівся (Лесь Мартович); - Геть чисто впарився, сину, - жалівся він Цигулі. - Коли ж мало не всю худобу звели. Давайте на підмогу (А. Головко); Зопрівши від натуги, він протиснувся, нарешті, всередину, але.. побачити нічого не міг: спереду стояла глуха стіна широких спин (П. Панч).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
