Відмінності між версіями «Вабно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | <big>'''Вабно''' нар. Привлекательно, прелестно.</big><big> | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.'''<br /> | |
| + | ВА́БНО. Присл. до ва́бни́й.<br /> | ||
| + | '''ПРЕКРА́СНО.'''<br /> | ||
| + | 1. Присл. до прекра́сний. <br /> | ||
| + | * Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89);<br /> | ||
| + | * Читала Ніна прекрасно (Донч., V, 1957, 374); <br /> | ||
| + | * Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Коцюб., III, 1956, 25);<br /> | ||
| + | * — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Тулуб, В степу.., 1964, 408);<br /> | ||
| + | * Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Рильський, III, 1956, 22);<br /> | ||
| + | * Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15);<br /> | ||
| + | * — Троє людей.. почували себе прекрасно (Ю. Янов., II, 1958. 133).<br /> | ||
| + | 2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось).<br /> | ||
| + | * Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб., II, 1955, 231);<br /> | ||
| + | * Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Донч., VI, 1957, 40);<br /> | ||
| + | * [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Довж., І, 1958, 429).<br /> | ||
| + | 3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення. <br /> | ||
| + | * Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Мас., Роман.., 1970, 139).<br /> | ||
| + | 4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь. <br /> | ||
| + | * [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов’язково! (Довж., І, 1958, 482).<br /> | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | <gallery> | |
| − | + | Файл:1469830923.jpg| | |
| − | + | Файл:leto-pole-pshenica-devochka.jpg| | |
| − | + | </gallery> | |
| − | + | <gallery> | |
| − | + | Файл:33_kak-prekrasno-zhit.jpg| | |
| − | + | </gallery> | |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 16: | Рядок 36: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 10:56, 26 листопада 2017
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.
ВА́БНО. Присл. до ва́бни́й.
ПРЕКРА́СНО.
1. Присл. до прекра́сний.
- Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89);
- Читала Ніна прекрасно (Донч., V, 1957, 374);
- Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Коцюб., III, 1956, 25);
- — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Тулуб, В степу.., 1964, 408);
- Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Рильський, III, 1956, 22);
- Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15);
- — Троє людей.. почували себе прекрасно (Ю. Янов., II, 1958. 133).
2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось).
- Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб., II, 1955, 231);
- Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Донч., VI, 1957, 40);
- [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Довж., І, 1958, 429).
3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення.
- Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Мас., Роман.., 1970, 139).
4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь.
- [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов’язково! (Довж., І, 1958, 482).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.
