Вабно

Вабно нар. Привлекательно, прелестно.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.
ВА́БНО. Присл. до ва́бни́й.
ПРЕКРА́СНО.
1. Присл. до прекра́сний.

• Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89);
  
• Читала Ніна прекрасно (Донч., V, 1957, 374);
  
• Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Коцюб., III, 1956, 25);
  
• — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Тулуб, В степу.., 1964, 408);
  
• Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Рильський, III, 1956, 22);
  
• Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15);
  
• — Троє людей.. почували себе прекрасно (Ю. Янов., II, 1958. 133).
  

2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось).

• Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб., II, 1955, 231);
  
• Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Донч., VI, 1957, 40);
  
• [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Довж., І, 1958, 429).
  

3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення.

• Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Мас., Роман.., 1970, 139).
  

4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь.

• [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов’язково! (Довж., І, 1958, 482).
  

Ілюстрації

• 
• 

• 

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.

Зовнішні посилання