Відмінності між версіями «Жлуктання»
(Створена сторінка: '''Жлукта́ння, -ня, '''''с. ''Питье воды съ жадностью. Категорія:Жл) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Жлукта́ння, -ня, '''''с. '' | + | '''Жлукта́ння, -ня, '''''с. '' ЖЛУ́КТИТИ, кчу, ктиш і рідше ЖЛУКТА́ТИ, жлукчу, жлукчеш, недок., перех., вульг. Пожадливо й багато пити. [Єгер:] Аби наша хіть, то будемо горілку пити, каву жлуктити хоч до рана, так як той подорожній (Леся Українка, IV, 1954, 227); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, — пропивав навіть останню свою одежину (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 33); Микола той чай жлуктить, як віл (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 74). |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 537. | ||
| + | |||
| + | '''жлукта́ти''' | ||
| + | |||
| + | дієслово | ||
| + | |||
| + | особова форма | ||
| + | |||
| + | недоконаний вид | ||
| + | |||
| + | нерефлесивне | ||
| + | |||
| + | 1 дієвідміна | ||
| + | |||
| + | '''Майбутній час''' | ||
| + | |||
| + | 1 особа жлукта́тиму жлукта́тимем, жлукта́тимемо | ||
| + | |||
| + | 2 особа жлукта́тимеш жлукта́тимете | ||
| + | |||
| + | 3 особа жлукта́тиме жлукта́тимуть | ||
| + | |||
| + | '''Теперішній час''' | ||
| + | |||
| + | 1 особа жлукчу́ жлу́кчем, жлу́кчемо | ||
| + | |||
| + | 2 особа жлу́кчеш жлу́кчете | ||
| + | |||
| + | 3 особа жлу́кче жлу́кчуть | ||
| + | |||
| + | '''Минулий час''' | ||
| + | |||
| + | чол. р. жлукта́в жлукта́ли | ||
| + | |||
| + | жін. р. жлукта́ла | ||
| + | |||
| + | сер. р. жлукта́ло | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Inde bondo8941a.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (452).jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
[[Категорія:Жл]] | [[Категорія:Жл]] | ||
Поточна версія на 14:20, 17 листопада 2019
Жлукта́ння, -ня, с. ЖЛУ́КТИТИ, кчу, ктиш і рідше ЖЛУКТА́ТИ, жлукчу, жлукчеш, недок., перех., вульг. Пожадливо й багато пити. [Єгер:] Аби наша хіть, то будемо горілку пити, каву жлуктити хоч до рана, так як той подорожній (Леся Українка, IV, 1954, 227); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, — пропивав навіть останню свою одежину (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 33); Микола той чай жлуктить, як віл (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 74).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 537.
жлукта́ти
дієслово
особова форма
недоконаний вид
нерефлесивне
1 дієвідміна
Майбутній час
1 особа жлукта́тиму жлукта́тимем, жлукта́тимемо
2 особа жлукта́тимеш жлукта́тимете
3 особа жлукта́тиме жлукта́тимуть
Теперішній час
1 особа жлукчу́ жлу́кчем, жлу́кчемо
2 особа жлу́кчеш жлу́кчете
3 особа жлу́кче жлу́кчуть
Минулий час
чол. р. жлукта́в жлукта́ли
жін. р. жлукта́ла
сер. р. жлукта́ло
Ілюстрації
|
.jpeg)
|
