Відмінності між версіями «Економ»
(Замінено вміст на «'''Економ, -ма, '''''м. ''= '''Оконом. '''''Посіпака економ.... нарід катував. ''Гн. II. 174. Категорія...») |
|||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Економ (від нім. Ökonom), фахівець з економічної науки; інша назва: економіст, політеконом. | |
+ | |||
+ | Похідне поняття | ||
+ | |||
+ | Економ (посада) | ||
+ | |||
+ | Економ (грец. Οικονόμος) - в православних монастирях посада особи, завідувача і наглядача за господарською частиною монастиря. У розпорядженні економа знаходяться як монастирські насельники, що призначаються на будь-які господарські послухи, так і наймані працівники. | ||
+ | |||
+ | Повноваження економа в кожному конкретному монастирі визначаються Статутом. Економу можуть підкоряться такі монастирські посадові особи: келар, рухлядний, завідувачі монастирськими майстернями, гостельник, лікарняний, трапезний, кухар, придверні. Монастирський статут може дозволяти економу мати помічника. | ||
+ | |||
+ | Шафар — економ, прикажчик у шляхетських помістях Великого князівства Литовського, Королівства Польського, зокрема на українських землях, що входили до їх складу в 14—18 ст. Також посадова особа у ВКЛ, яка організовувала збирання податків та особливий міський урядник, який відав скарбом міста (як це було, наприклад, у Вільнюсі й ін. містах), або представник цехового самоуправління[1]. | ||
+ | |||
+ | Військовий шафар (шафарі, шапар) (від пол. szafarz — економ, ключник) — у Запорізькій Січі (XVI–XVIII ст.) службова особа, яка збирала податок (перевізне) з купців на користь військової скарбниці на переправах через Дніпро, Південний Буг і Самару. | ||
+ | |||
+ | Кожен із чотирьох військових шафарів разом із підшафарями, писарем та підписарем і козацькими командами розміщувався на одному з перевозів (Кодацькому, Микитинському, Бугогардівському, Самарському) і слідкував за порядком при переміщенні вантажів через переправи, вів прибутково-видаткові книги. | ||
+ | |||
+ | Інше | ||
+ | |||
+ | Економ (Чувашія) — селище в Ібресинському районі Чуваської Республіки | ||
[[Категорія:Ек]] | [[Категорія:Ек]] |
Поточна версія на 15:01, 13 квітня 2023
Економ (від нім. Ökonom), фахівець з економічної науки; інша назва: економіст, політеконом.
Похідне поняття
Економ (посада)
Економ (грец. Οικονόμος) - в православних монастирях посада особи, завідувача і наглядача за господарською частиною монастиря. У розпорядженні економа знаходяться як монастирські насельники, що призначаються на будь-які господарські послухи, так і наймані працівники.
Повноваження економа в кожному конкретному монастирі визначаються Статутом. Економу можуть підкоряться такі монастирські посадові особи: келар, рухлядний, завідувачі монастирськими майстернями, гостельник, лікарняний, трапезний, кухар, придверні. Монастирський статут може дозволяти економу мати помічника.
Шафар — економ, прикажчик у шляхетських помістях Великого князівства Литовського, Королівства Польського, зокрема на українських землях, що входили до їх складу в 14—18 ст. Також посадова особа у ВКЛ, яка організовувала збирання податків та особливий міський урядник, який відав скарбом міста (як це було, наприклад, у Вільнюсі й ін. містах), або представник цехового самоуправління[1].
Військовий шафар (шафарі, шапар) (від пол. szafarz — економ, ключник) — у Запорізькій Січі (XVI–XVIII ст.) службова особа, яка збирала податок (перевізне) з купців на користь військової скарбниці на переправах через Дніпро, Південний Буг і Самару.
Кожен із чотирьох військових шафарів разом із підшафарями, писарем та підписарем і козацькими командами розміщувався на одному з перевозів (Кодацькому, Микитинському, Бугогардівському, Самарському) і слідкував за порядком при переміщенні вантажів через переправи, вів прибутково-видаткові книги.
Інше
Економ (Чувашія) — селище в Ібресинському районі Чуваської Республіки