Відмінності між версіями «Вандри»
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вандри, -рів, '''''м. мн. ''Мандри. Желех. ''На вандри сі пустив. ''Фр. Пр. 135. | '''Вандри, -рів, '''''м. мн. ''Мандри. Желех. ''На вандри сі пустив. ''Фр. Пр. 135. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ВА́НДРИ ів, мн., діал. - Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135. | ||
+ | українські форми з початковим м виникли, очевидно, внаслідок регресивної дисиміляції у дієслівній основі вандрува-; | ||
+ | р. [мандри́ха] «волоцюга», [мандрова́ть] «мандрувати, тинятися, швендяти», | ||
+ | ==Етимологія== | ||
+ | ВА́НДРИ - мандри | ||
+ | запозичення з німецької мови; | ||
+ | н. wandern «бродити, блукати, мандрувати», як і wandeln «блукати, прогулюватися», споріднене з снідерл. wanderen, дфриз. wondria, дангл. wandrian, англ. wander, дат. vandre, шв. vandra «тс.», дангл. wendan «обертатися, обходити», windan «вертіти, крутити», нвн. winden «вити»; | ||
+ | бр. вандрава́нне, п. wędrowanie, ч. vandr, слц. vandry, вл. wandrak «блукач», нл. wandrowanje; | ||
+ | ==Відмінювання== | ||
+ | вандри - іменник, множина рід, неістота, тільки множина | ||
+ | |||
+ | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | |||
+ | Називний: вандри | ||
+ | |||
+ | Родовий: вандрів | ||
+ | |||
+ | Давальний: вандрам | ||
+ | |||
+ | Знахідний: вандри | ||
+ | |||
+ | Орудний: вандрами | ||
+ | |||
+ | Місцевий: на/у вандрах | ||
+ | |||
+ | Кличний: вандри | ||
+ | |||
+ | ==Фонетичні та словотвірні варіанти== | ||
+ | |||
+ | ва́ндри, вандрі́ве́ць, вандрі́вка, вандрі́вни́й, вандрівни́к, вандровкаш, вандрува́ти, ваньгровати, ведрова́ти, мандрі́ве́ць, мандрі́вка, мандрі́вни́й, мандрі́вни́к, мандрівни́цтво, мандрівни́цький, мандрівни́чий, мандрівський, мандро́ваний, мандро́вний, мандроха «подорожній», мандрува́ння, мандрува́ти, мандрьо́ха | ||
+ | |||
+ | ==Інші мови== | ||
+ | English | ||
+ | |||
+ | wandering /wɒndərɪŋ/ ADJECTIVE [ADJECTIVE noun] | ||
+ | Wandering is used to describe people who travel around rather than staying in one place for a long time. | ||
+ | [literary] | ||
+ | ...a band of wandering musicians. | ||
+ | Synonyms: itinerant, travelling, journeying, roving | ||
+ | |||
+ | wandering (in American English) /ˈwɑndərɪŋ/ | ||
+ | ADJECTIVE | ||
+ | |||
+ | 1. that wanders; moving from place to place; roaming, roving, straying, etc. | ||
+ | |||
+ | 2. nomadic said of tribes, peoples, etc. | ||
+ | |||
+ | 3. winding said of rivers and roads | ||
+ | |||
+ | NOUN | ||
+ | |||
+ | 4. an aimless going about | ||
+ | |||
+ | 5. [pl.] | ||
+ | travels, esp. when extended and apparently purposeless | ||
+ | |||
+ | 6. [pl.] | ||
+ | incoherent or disordered thoughts or utterances | ||
+ | |||
+ | wandering (in American English) /ˈwɑndərɪŋ/ | ||
+ | ADJECTIVE | ||
+ | |||
+ | 1. moving from place to place without a fixed plan; roaming; rambling | ||
+ | wandering tourists | ||
+ | |||
+ | 2. having no permanent residence; nomadic | ||
+ | a wandering Native American tribe | ||
+ | |||
+ | 3. meandering; winding | ||
+ | a wandering river | ||
+ | a wandering path | ||
+ | |||
+ | NOUN | ||
+ | |||
+ | 4. an aimless roving about; leisurely traveling from place to place | ||
+ | a period of delightful wandering through Italy | ||
+ | |||
+ | 5. (usually wanderings) | ||
+ | a. aimless travels; meanderings | ||
+ | Her wanderings took her all over the world | ||
+ | b. disordered thoughts or utterances; incoherencies | ||
+ | mental wanderings | ||
+ | the wanderings of delirium | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Spanish | ||
+ | |||
+ | errante | ||
+ | ADJECTIVE | ||
+ | 1. (= ambulante) | ||
+ | [trovador] wandering | ||
+ | [reportero] roving | ||
+ | [vida] nomadic | ||
+ | [animal] stray ⧫ lost | ||
+ | el judío errante the wandering Jew | ||
+ | el holandés errante the flying Dutchman | ||
+ | 2. (= infiel) errant | ||
+ | el marido errante the errant husband | ||
+ | |||
+ | |||
+ | German | ||
+ | |||
+ | roaming /ˈrəʊmɪŋ/ | ||
+ | 1. ADJECTIVE | ||
+ | person wandernd; animal also herumziehend; (fig) thoughts schweifend | ||
+ | 2. NOUN | ||
+ | Herumwandern nt | ||
+ | this life of roaming dieses Vagabundenleben | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mandry.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mandry2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mandry3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mandry4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|SQXEa4VE9fc}} | ||
+ | {{#ev:youtube|hkFdrOHQnAY}} | ||
+ | {{#ev:youtube|tVBepI8elAA}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8 | ||
+ | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8 | ||
+ | https://www.collinsdictionary.com/dictionary/spanish-english/errante | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]] | ||
− | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | |
− | [ | + | |
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 16:12, 18 квітня 2024
Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Зміст
Сучасні словники
ВА́НДРИ ів, мн., діал. - Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135. українські форми з початковим м виникли, очевидно, внаслідок регресивної дисиміляції у дієслівній основі вандрува-; р. [мандри́ха] «волоцюга», [мандрова́ть] «мандрувати, тинятися, швендяти»,
Етимологія
ВА́НДРИ - мандри запозичення з німецької мови; н. wandern «бродити, блукати, мандрувати», як і wandeln «блукати, прогулюватися», споріднене з снідерл. wanderen, дфриз. wondria, дангл. wandrian, англ. wander, дат. vandre, шв. vandra «тс.», дангл. wendan «обертатися, обходити», windan «вертіти, крутити», нвн. winden «вити»; бр. вандрава́нне, п. wędrowanie, ч. vandr, слц. vandry, вл. wandrak «блукач», нл. wandrowanje;
Відмінювання
вандри - іменник, множина рід, неістота, тільки множина
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний: вандри
Родовий: вандрів
Давальний: вандрам
Знахідний: вандри
Орудний: вандрами
Місцевий: на/у вандрах
Кличний: вандри
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́ндри, вандрі́ве́ць, вандрі́вка, вандрі́вни́й, вандрівни́к, вандровкаш, вандрува́ти, ваньгровати, ведрова́ти, мандрі́ве́ць, мандрі́вка, мандрі́вни́й, мандрі́вни́к, мандрівни́цтво, мандрівни́цький, мандрівни́чий, мандрівський, мандро́ваний, мандро́вний, мандроха «подорожній», мандрува́ння, мандрува́ти, мандрьо́ха
Інші мови
English
wandering /wɒndərɪŋ/ ADJECTIVE [ADJECTIVE noun] Wandering is used to describe people who travel around rather than staying in one place for a long time. [literary] ...a band of wandering musicians. Synonyms: itinerant, travelling, journeying, roving
wandering (in American English) /ˈwɑndərɪŋ/ ADJECTIVE
1. that wanders; moving from place to place; roaming, roving, straying, etc.
2. nomadic said of tribes, peoples, etc.
3. winding said of rivers and roads
NOUN
4. an aimless going about
5. [pl.] travels, esp. when extended and apparently purposeless
6. [pl.] incoherent or disordered thoughts or utterances
wandering (in American English) /ˈwɑndərɪŋ/ ADJECTIVE
1. moving from place to place without a fixed plan; roaming; rambling wandering tourists
2. having no permanent residence; nomadic a wandering Native American tribe
3. meandering; winding a wandering river a wandering path
NOUN
4. an aimless roving about; leisurely traveling from place to place a period of delightful wandering through Italy
5. (usually wanderings) a. aimless travels; meanderings Her wanderings took her all over the world b. disordered thoughts or utterances; incoherencies mental wanderings the wanderings of delirium
Spanish
errante ADJECTIVE 1. (= ambulante) [trovador] wandering [reportero] roving [vida] nomadic [animal] stray ⧫ lost el judío errante the wandering Jew el holandés errante the flying Dutchman 2. (= infiel) errant el marido errante the errant husband
German
roaming /ˈrəʊmɪŋ/ 1. ADJECTIVE person wandernd; animal also herumziehend; (fig) thoughts schweifend 2. NOUN Herumwandern nt this life of roaming dieses Vagabundenleben
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8 https://www.collinsdictionary.com/dictionary/spanish-english/errante