Відмінності між версіями «Сажа»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
'''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею. | '''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею. | ||
| + | САЖА, і, жін. | ||
| + | 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8); * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13); * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310). | ||
| + | 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 38: | Рядок 41: | ||
*[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Словник Грінченка] | *[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Словник Грінченка] | ||
*[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Знаки етнокультури Жайворонка] | *[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Знаки етнокультури Жайворонка] | ||
| + | http://sum.in.ua/s/sazha | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| Рядок 45: | Рядок 49: | ||
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія] | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія] | ||
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org] | *[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 17:29, 3 грудня 2017
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Сажа (СУМ-11)
СА́ЖА , і, ж.
1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Л. Укр., III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Зар., На.. світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Тют., Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Рад. літ-во, 3, 1957, 13); У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Мирний, І, 1954, 310). 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Роб. газ., 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).
Сажа (Словник Грінченка)
3. Сажа, жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
Сажа (Знаки етнокультури Жайворонка)
4. са́жа — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею. САЖА, і, жін. 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8); * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13); * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310). 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3).
Ілюстрації
|
|
|
|
