Відмінності між версіями «Натиратися»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krem3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krem2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 15:54, 21 листопада 2017
Натира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. натертися, -труся, -ре́шся, гл. Натираться, натереться.
Зміст
Сучасні словники
НАТИРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАТЕ́РТИСЯ, труся, трешся, док.
1. Натерти себе чим-небудь. Дівки їхнього роду пахли любистком, натиралися ним під пахвами, затикали за пояс (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 7); Слуга вийшов, а пан директор умився, натерся холодною водою і зараз ліг на ліжко (Осип Маковей, Вибр., 1954, 37); Натертися снігом іскристим надворі, Немов народитися — збурити кров... (Леонід Первомайський, II, 1958, 317).
2. перен., розм. Набувати навику в чому-небудь; ставати досвідченим, бувалим. Говорив [Яким] швидко, кивав часом головою догори, вимахував рукою. Що й казати, таки добре натерся у Києві на вокзалі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 399).
3. тільки недок. Пас. до натирати 1, 3. З кімнат на подвір'я виносили отамани.. матраци, ліжка, які «про всяк випадок» натиралися гасом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 456).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 212.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/Natyratysja
