Натиратися

Натира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. натертися, -труся, -ре́шся, гл. Натираться, натереться.

Сучасні словники

НАТИРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАТЕ́РТИСЯ, труся, трешся, док.

1. Натерти себе чим-небудь. Дівки їхнього роду пахли любистком, натиралися ним під пахвами, затикали за пояс (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 7); Слуга вийшов, а пан директор умився, натерся холодною водою і зараз ліг на ліжко (Осип Маковей, Вибр., 1954, 37); Натертися снігом іскристим надворі, Немов народитися — збурити кров... (Леонід Первомайський, II, 1958, 317).

2. перен., розм. Набувати навику в чому-небудь; ставати досвідченим, бувалим. Говорив [Яким] швидко, кивав часом головою догори, вимахував рукою. Що й казати, таки добре натерся у Києві на вокзалі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 399).

3. тільки недок. Пас. до натирати 1, 3. З кімнат на подвір'я виносили отамани.. матраци, ліжка, які «про всяк випадок» натиралися гасом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 456).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 212.

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Natyratysja