Відмінності між версіями «Онагр»
(Нове визначення. Катапульта) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|P71FexiJzrU}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 56: | Рядок 56: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 13:13, 16 листопада 2020
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
I ссавець із ряду непарнокопитних (підряд куланів); заселяє напівпустелі Зх. Азії; вис. у холці бл. 1 м; рідкісний. II вел. катапульта, яку у стародавніх Греції та Римі використовували для метання каміння, бочок із запалювальною сумішшю, ін. тягарів.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОНАГР, а, чол. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, — горе їм! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 108).
Словник іншомовник слів
онагр; ч. (гр.)
підвид дикого осла кулана. Поширений в Афганістані, Ірані та на півдні Туркменії.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Басня Осел, Онагр и Лев читать в переводе Смирнова Д.Н.
Джерела та література
Цікаві факти
На відміну від інших представників дикі осли не відносяться до «жвавих» скакунів, проте будова їх копит відмінно пристосована до посушливого спекотного клімату. І у випадку необхідності ці тварини можуть розвивати швидкість навіть до 65 км / г.
Осла одомашнили раніше коней. Є відомості про те, що вже в 4 тис. до н. е.. в Єгипті ослів використовували як в'ючних тварин. Близько 1 тис. років до н. е. вони потрапили до Греції. Широко поширені і гібридні форми. Наприклад, мул - гібрид осла і кобили, той мул - ослиці і жеребця.
Розглядаючи ареал проживання диких ослів спочатку необхідно розмежувати два підвиди цих тварин. До перших відносяться дикі осли, предки яких ні коли не були приручені людьми , до других - повторно здичавілі представники цього виду тварин , які поряд зі своїми природними інстинктами використовують отримані соціальні особливості . Перші в стародавні часи зустрічалися в Африці та Азії , однак після приручення людиною зникли. В даний час зустріти цих тварин можна лише в Судані , Еритреї , Ефіопії та Сомалі . У невеликій чисельності дикі осли змогли прижитися в заповідних зонах Ізраїлю. Загальна кількість цих диких тварин на сьогоднішній день не перевищує тисячі голів.
