Відмінності між версіями «Гнилиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Див. також)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 12: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Груша.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сорт_груша.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 22: Рядок 20:
  
 
==Поєзія==
 
==Поєзія==
 +
 
'''''Балада про соняшник'''''
 
'''''Балада про соняшник'''''
  
Рядок 27: Рядок 26:
 
В соняшника були руки і ноги,
 
В соняшника були руки і ноги,
  
Було тіло шорстке і зелене.
+
Було тіло шорстке і зелене.
  
Він бігав наввипередки з вітром,
+
Він бігав наввипередки з вітром,
  
Вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
+
Вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
  
І купався коло млина, і лежав у піску,
+
І купався коло млина, і лежав у піску,
  
І стріляв горобців з рогатки
+
І стріляв горобців з рогатки
  
Він стрибав на одній нозі,
+
Він стрибав на одній нозі,
  
Щоб вилити з вуха воду,
+
Щоб вилити з вуха воду,
  
І раптом побачив сонце,
+
І раптом побачив сонце,
  
Красиве засмагле сонце,
+
Красиве засмагле сонце,
  
В золотих переливах кучерів,
+
В золотих переливах кучерів,
  
У червоній сорочці навипуск,
+
У червоній сорочці навипуск,
  
Що їхало на велосипеді,
+
Що їхало на велосипеді,
  
Обминаючи хмари у небі…
+
Обминаючи хмари у небі…
 
   
 
   
  
 
І застиг він на роки і на століття
 
І застиг він на роки і на століття
  
В золотому німому захопленні:
+
В золотому німому захопленні:
  
— Дайте покататися, дядьку!
+
— Дайте покататися, дядьку!
  
А ні, то візьміть хоч на раму.
+
А ні, то візьміть хоч на раму.
  
Дядьку, хіба вам шкода?!
+
Дядьку, хіба вам шкода?!
  
 
   
 
   
 
Поезіе, сонце моє оранжеве!
 
Поезіе, сонце моє оранжеве!
  
Щомиті якийсь хлопчисько
+
Щомиті якийсь хлопчисько
  
Відкриває тебе для себе,
+
Відкриває тебе для себе,
  
Щоб стати навіки соняшником.
+
Щоб стати навіки соняшником.
  
 
   
 
   
'''1962'''
+
'''''1962'''''
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[[Сад]]
 +
*[[Садівник]]
 +
*[[Урожай]]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 84: Рядок 86:
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
 +
*[http://lisvisnyk.at.ua/news/jablunja_ta_grusha_rodom_iz_lisu/2013-08-20-239 Яблуня та груша родом із лісу]
 +
*[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=ГНИЛИЦЯ Словоформи]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 00:53, 1 грудня 2016

Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.


Сучасні словники

ГНИЛИ́ЦЯ, і, жін. Пригнилий плід дикої груші. — Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця... Вертайтеся, бо нічим поживиться (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 204); Сад.. ще виповнений осінніми пахощами яблук, слив, гнилиць (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195).

Ілюстрації

Груша.jpg Сорт груша.jpg

Медіа

Поєзія

Балада про соняшник


В соняшника були руки і ноги,

Було тіло шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,

І раптом побачив сонце,

Красиве засмагле сонце,

В золотих переливах кучерів,

У червоній сорочці навипуск,

Що їхало на велосипеді,

Обминаючи хмари у небі…


І застиг він на роки і на століття

В золотому німому захопленні:

— Дайте покататися, дядьку!

А ні, то візьміть хоч на раму.

Дядьку, хіба вам шкода?!


Поезіе, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.


1962

Див. також

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93.
  2. Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво

художньої літератури «Дніпро», 1986.

Зовнішні посилання