Відмінності між версіями «Гнилиця»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Груша.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сорт_груша.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|BOLuotBE-bQ}} | ||
| + | |||
| + | ==Поєзія== | ||
| + | |||
| + | '''''Балада про соняшник''''' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | В соняшника були руки і ноги, | ||
| + | |||
| + | Було тіло шорстке і зелене. | ||
| + | |||
| + | Він бігав наввипередки з вітром, | ||
| + | |||
| + | Вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. | ||
| + | |||
| + | І купався коло млина, і лежав у піску, | ||
| + | |||
| + | І стріляв горобців з рогатки | ||
| + | |||
| + | Він стрибав на одній нозі, | ||
| + | |||
| + | Щоб вилити з вуха воду, | ||
| + | |||
| + | І раптом побачив сонце, | ||
| + | |||
| + | Красиве засмагле сонце, | ||
| + | |||
| + | В золотих переливах кучерів, | ||
| + | |||
| + | У червоній сорочці навипуск, | ||
| + | |||
| + | Що їхало на велосипеді, | ||
| + | |||
| + | Обминаючи хмари у небі… | ||
| + | |||
| + | |||
| + | І застиг він на роки і на століття | ||
| + | |||
| + | В золотому німому захопленні: | ||
| + | |||
| + | — Дайте покататися, дядьку! | ||
| + | |||
| + | А ні, то візьміть хоч на раму. | ||
| + | |||
| + | Дядьку, хіба вам шкода?! | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Поезіе, сонце моє оранжеве! | ||
| + | |||
| + | Щомиті якийсь хлопчисько | ||
| + | |||
| + | Відкриває тебе для себе, | ||
| + | |||
| + | Щоб стати навіки соняшником. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''''1962''''' | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[[Сад]] | ||
| + | *[[Садівник]] | ||
| + | *[[Урожай]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93. | ||
| + | # Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво | ||
| + | художньої літератури «Дніпро», 1986. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | *[http://lisvisnyk.at.ua/news/jablunja_ta_grusha_rodom_iz_lisu/2013-08-20-239 Яблуня та груша родом із лісу] | ||
| + | *[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=ГНИЛИЦЯ Словоформи] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 00:53, 1 грудня 2016
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.
Зміст
Сучасні словники
ГНИЛИ́ЦЯ, і, жін. Пригнилий плід дикої груші. — Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця... Вертайтеся, бо нічим поживиться (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 204); Сад.. ще виповнений осінніми пахощами яблук, слив, гнилиць (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Поєзія
Балада про соняшник
В соняшника були руки і ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце,
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…
І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
— Дайте покататися, дядьку!
А ні, то візьміть хоч на раму.
Дядьку, хіба вам шкода?!
Поезіе, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
1962
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93.
- Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво
художньої літератури «Дніпро», 1986.
