Відмінності між версіями «Дженджик»
(Створена сторінка: '''Дженджик, -ка, '''''м. ''Франтикъ, щеголь. ''Чортів дженджик. ''Ном. № 3556. Категорія:Дж) |
Irren09 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дженджик, -ка, '''''м. ''Франтикъ, щеголь. ''Чортів дженджик. ''Ном. № 3556. | '''Дженджик, -ка, '''''м. ''Франтикъ, щеголь. ''Чортів дженджик. ''Ном. № 3556. | ||
[[Категорія:Дж]] | [[Категорія:Дж]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=76447] | ||
| + | Дженджик | ||
| + | іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік) | ||
| + | розм. | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/dzhendzhyk'''] | ||
| + | ДЖЕНДЖИК, а, чол., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік. — Чи я схожий на якогось там тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 206). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 261. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: kinopoisk.ru-The-Artist-1798766.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: muzhskoj-kostyum-elena-golec-43.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Як-навчити-дитину-одягатися.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401770]. | ||
| + | ДЖЕНДЖИКА зими ще, певно, три чисниці. | ||
| + | Хоч дошкульний вранці морозець, | ||
| + | Та вже – бач! – мов дженджик, чепуриться | ||
| + | На осонні жвавий горобець: | ||
| + | |||
| + | То пірнає дзьобом попід крильця, | ||
| + | То брунатний розкуйовдить хвіст… | ||
| + | А тоді – диви-но! – вже пташинці | ||
| + | З-між гілля, лукавець, свище твіст. | ||
| + | |||
| + | Аж зайшовся джиґунець від шалу: | ||
| + | «Жив-жив-жив! Чирли! Чирли! Чирли!» – | ||
| + | Й горобличку підманув помалу… | ||
| + | Аж хмарки цікаві напливли. | ||
| + | |||
| + | А з-між них – веселе яснолице | ||
| + | Висува грайливо промінець… | ||
| + | Ат! Зимі лишилось – три чисниці: | ||
| + | Горобличку звабив горобець. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]] | ||
Поточна версія на 23:33, 17 січня 2014
Дженджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Сучасні словники
[1] Дженджик іменник чоловічого роду, істота той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік) розм. ДЖЕНДЖИК, а, чол., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік. — Чи я схожий на якогось там тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 206). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 261.
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
ДЖЕНДЖИКА зими ще, певно, три чисниці. Хоч дошкульний вранці морозець, Та вже – бач! – мов дженджик, чепуриться На осонні жвавий горобець:
То пірнає дзьобом попід крильця, То брунатний розкуйовдить хвіст… А тоді – диви-но! – вже пташинці З-між гілля, лукавець, свище твіст.
Аж зайшовся джиґунець від шалу: «Жив-жив-жив! Чирли! Чирли! Чирли!» – Й горобличку підманув помалу… Аж хмарки цікаві напливли.
А з-між них – веселе яснолице Висува грайливо промінець… Ат! Зимі лишилось – три чисниці: Горобличку звабив горобець. [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
