Відмінності між версіями «Пісенька»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
  
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 +
 
 +
 
 +
ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п’єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (Рад. літ-во, 6, 1963, 54); Галя.. ще часом і пісеньку заспіва про журавля (Вовчок, І, 1955, 279); Соловей почав співати. Лунає пісенька на ввесь садок (Гл., Вибр., 1951, 105); Під припічком тяг цвіркун свою монотонну пісеньку (Фр., III, 1950, 287); Їсти таки хотілось, і Санько почав свою пісеньку знову: — І таки хочу сальця!.. А ви все не даєте!.. (Гр., Без хліба, 1958, 50).
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 541.]
 +
 
 +
ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ
 +
 
 +
І все на світі треба пережити,
 +
І кожен фініш – це, по суті, старт,
 +
І наперед не треба ворожити,
 +
І за минулим плакати не варт.
 +
 
 +
Тож веселімось, людоньки, на людях,
 +
Хай меле млин свою одвічну дерть.
 +
Застряло серце, мов осколок в грудях,
 +
Нічого, все це вилікує смерть.
 +
 
 +
Хай буде все небачене побачено,
 +
Хай буде все пробачене пробачено,
 +
Хай буде вік прожито, як належить,
 +
На жаль, від нас нічого не залежить...
 +
 
 +
А треба жити. Якось треба жити.
 +
Це зветься досвід, витримка і гарт.
 +
І наперед не треба ворожити,
 +
І за минулим плакати не варт.
 +
 
 +
Отак як є.  А може бути й гірше,
 +
А може бути зовсім, зовсім зле.
 +
А поки розум од біди не згірк ще, –
 +
Не будь рабом і смійся як Рабле!
 +
 
 +
Тож веселімось, людоньки, на людях,
 +
Хай меле млин свою одвічну дерть.
 +
Застряло серце, мов осколок в грудях,
 +
Нічого, все це вилікує смерть.
 +
 
 +
Хай буде все небачене побачено,
 +
Хай буде все пробачене пробачено.
 +
Єдине, що від нас іще залежить, –
 +
Принаймні вік прожити як належить.
 +
 
 +
***

Поточна версія на 13:14, 20 листопада 2015

Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.


ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п’єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (Рад. літ-во, 6, 1963, 54); Галя.. ще часом і пісеньку заспіва про журавля (Вовчок, І, 1955, 279); Соловей почав співати. Лунає пісенька на ввесь садок (Гл., Вибр., 1951, 105); Під припічком тяг цвіркун свою монотонну пісеньку (Фр., III, 1950, 287); Їсти таки хотілось, і Санько почав свою пісеньку знову: — І таки хочу сальця!.. А ви все не даєте!.. (Гр., Без хліба, 1958, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 541.

ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ

І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях, Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях, Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено, Хай буде вік прожито, як належить, На жаль, від нас нічого не залежить...

А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше, А може бути зовсім, зовсім зле. А поки розум од біди не згірк ще, – Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях, Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях, Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас іще залежить, – Принаймні вік прожити як належить.