Відмінності між версіями «П’яніти»
(→Джерела та література) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8 П’ЯНІ́ТИ], і́ю, і́єш, недок. Приходити в стан сп’яніння. [Круста (п’яніючи):] Егеж, еге… Катон Молодший є… колишній Рим… республіка… (Л. Укр., II, 1951, 395); — Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п’яніли ще дужче (Шиян, Баланда, 1957, 44); // перен. Приходити у стан, схожий на сп’яніння. Народ п’янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Коцюб., II, 1955, 104); Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п’яніє (Томч., Жменяки, 1964, 6); // перен. Збуджуватися, відчувати захоплення. Людина, як раніш, од власних сил п’яніє; Нестримна, як була у давню давнину (Зеров, Вибр., 1966, 474); П’яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41) | |
| + | |||
| + | |||
| + | [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=23&t=3969 П'ЯНІТИ], ію, ієш, недок. Приходити в стан сп'яніння. [Круста (п'яніючи):] Егеж, еге... Катон Молодший є... колишній Рим... республіка... (Леся Українка, II, 1951, 395); — Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п'яніли ще дужче (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 44); | ||
| + | // перен. Приходити у стан, схожий на сп'яніння. Народ п'янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 104); Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п'яніє (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 6); | ||
| + | // перен. Збуджуватися, відчувати захоплення. Людина, як раніш, од власних сил п'яніє; Нестримна, як була у давню давнину (Микола Зеров, Вибр., 1966, 474); П'яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 41). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://synonyms_uk.enacademic.com/6535/%D0%BF%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8 П'ЯНІТИ] | ||
| + | (ставати нетверезим від напоїв) упиватися, хмеліти, (від захоплення) збуджуватися | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pyanitu1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pyanitu2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pyanitu3.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|EH-2e1FDKCc}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 17:02, 18 листопада 2015
П’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п’яніє: дві чарки випив, то вже й п’яний. Харьк.
Сучасні словники
П’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Приходити в стан сп’яніння. [Круста (п’яніючи):] Егеж, еге… Катон Молодший є… колишній Рим… республіка… (Л. Укр., II, 1951, 395); — Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п’яніли ще дужче (Шиян, Баланда, 1957, 44); // перен. Приходити у стан, схожий на сп’яніння. Народ п’янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Коцюб., II, 1955, 104); Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п’яніє (Томч., Жменяки, 1964, 6); // перен. Збуджуватися, відчувати захоплення. Людина, як раніш, од власних сил п’яніє; Нестримна, як була у давню давнину (Зеров, Вибр., 1966, 474); П’яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41)
П'ЯНІТИ, ію, ієш, недок. Приходити в стан сп'яніння. [Круста (п'яніючи):] Егеж, еге... Катон Молодший є... колишній Рим... республіка... (Леся Українка, II, 1951, 395); — Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п'яніли ще дужче (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 44);
// перен. Приходити у стан, схожий на сп'яніння. Народ п'янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 104); Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п'яніє (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 6);
// перен. Збуджуватися, відчувати захоплення. Людина, як раніш, од власних сил п'яніє; Нестримна, як була у давню давнину (Микола Зеров, Вибр., 1966, 474); П'яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 41).
П'ЯНІТИ
(ставати нетверезим від напоїв) упиватися, хмеліти, (від захоплення) збуджуватися
Ілюстрації
|
|
|
|
