Відмінності між версіями «Гукнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Гукнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ ''гл. '''''гукати'''. ''Як стукне, так і гукне. ''Ном. № 7...)
 
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Гукнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ ''гл. '''''гукати'''. ''Як стукне, так і гукне. ''Ном. № 7128. ''Гукнув: здоров, дядьку! ''Рудч. Ск. II. 80. ''Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. ''Шевч. 450.  
 
'''Гукнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ ''гл. '''''гукати'''. ''Як стукне, так і гукне. ''Ном. № 7128. ''Гукнув: здоров, дядьку! ''Рудч. Ск. II. 80. ''Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. ''Шевч. 450.  
 
[[Категорія:Гу]]
 
[[Категорія:Гу]]
 +
 +
 +
 +
 +
 +
''ГУКНУТИ'', гукну, гукнеш, док., розм. Одпокр. до гукати.
 +
 +
 +
Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, '''Гукнуть''' гаківниці (Шевч., II, 1953, 182);
 +
 +
Навколо здригнулась земля... '''Гукнули''' гармати удруге (Стар., Поет. тв., 1958, 215);
 +
 +
Паровоз '''гукнув''', поїзд рушив (Жур., Даша, 1961, 55).
 +
 +
 +
'''ГУКНУТИ''', ну, неш, док., перех. і неперех. Одпокр. до гукати. - Згода, згода! - гукнула громада як один чоловік (Н.-Лев., III, 1956, 10); Гафійка гукнула подругу (Козл., Ю. Крук, 1957, 81); Полковник гукнув, щоб принесли люльку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382); Лейба гукнув на політників, і довгі ряди дівчат та парубків заворушились і наче посипались до куреня (Н.-Лев., ІІ, 1956, 32).
 +
 +
 +
'''Словник української мови'''
 +
 +
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=гукнути
 +
 +
 +
'''Переклад на англійську'''
 +
 +
https://context.reverso.net/переклад/українська-англійська/гукнути
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]]

Поточна версія на 17:07, 23 квітня 2024

Гукнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.



ГУКНУТИ, гукну, гукнеш, док., розм. Одпокр. до гукати.


Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Шевч., II, 1953, 182);

Навколо здригнулась земля... Гукнули гармати удруге (Стар., Поет. тв., 1958, 215);

Паровоз гукнув, поїзд рушив (Жур., Даша, 1961, 55).


ГУКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Одпокр. до гукати. - Згода, згода! - гукнула громада як один чоловік (Н.-Лев., III, 1956, 10); Гафійка гукнула подругу (Козл., Ю. Крук, 1957, 81); Полковник гукнув, щоб принесли люльку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382); Лейба гукнув на політників, і довгі ряди дівчат та парубків заворушились і наче посипались до куреня (Н.-Лев., ІІ, 1956, 32).


Словник української мови

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=гукнути


Переклад на англійську

https://context.reverso.net/переклад/українська-англійська/гукнути