Відмінності між версіями «Ігрець»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ГРЕЦЬ 1, я, чол., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру? Побачимо, який з тебе грець (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 162). | |
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164. | ||
+ | |||
+ | ГРЕЦЬ 2, я, чол., розм. Апоплексичний удар; параліч. Банкір, той, що увійшов останній, — не витримав. Його вдарив грець (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 251) | ||
+ | ♦ Грець з ним — хай буде так; можна лишити щось поза увагою. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. Не до нас йому нібито зараз. Ну, і грець з ним!.. (Юрій Шовкопляс, Інжепери, 1956, 213); Хай (нехай) йому (їй, їм) грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь. Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237); А вітер іде без доріг, навпростець, А вітер такий, що нехай йому грець!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 154). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Full_30_zhuttya_chydove.maika.M.black..jpg|x140px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vbnmhg.jpg|x140px]] | |
− | + | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 09:58, 22 грудня 2013
Ігрець, -ця, м. 1) = Грець 1. 2) Вихрь. Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. Стор. І. 74.
Зміст
Сучасні словники
ГРЕЦЬ 1, я, чол., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру? Побачимо, який з тебе грець (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 162).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.
ГРЕЦЬ 2, я, чол., розм. Апоплексичний удар; параліч. Банкір, той, що увійшов останній, — не витримав. Його вдарив грець (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 251) ♦ Грець з ним — хай буде так; можна лишити щось поза увагою. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. Не до нас йому нібито зараз. Ну, і грець з ним!.. (Юрій Шовкопляс, Інжепери, 1956, 213); Хай (нехай) йому (їй, їм) грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь. Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237); А вітер іде без доріг, навпростець, А вітер такий, що нехай йому грець!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 154).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.