Відмінності між версіями «Щітчина»
(Створена сторінка: '''Щітчи́на, -ни, '''''ж. ''1) = '''Щітка. '''2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. Категорія:Щі) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Щітчи́на, -ни, '''''ж. ''1) = '''Щітка. '''2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. | + | '''Щітчи́на, -ни, '''''ж. ''1) = '''Щітка. '''2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. |
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Щітчина, -ни, ж. 1) = щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] === | ||
+ | Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) | ||
+ | Дергавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69. | ||
+ | |||
+ | Дергальна щітка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. НВолын. у. | ||
+ | Пензель, -зля, м. | ||
+ | 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. | ||
+ | 2) = Щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. Пензлик. | ||
+ | |||
+ | Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. Чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. НВолын. у. | ||
+ | Щітка, -ки, ж. | ||
+ | 1) Щетка. Щіткою чистятъ что-либо; щіткою изъ жесткой щетины начисто разглаживаютъ мички; родъ кисти изъ мочалы для мазанья стѣнъ глиной или мѣломъ также называется щіткою. Вас. 200. Чуб. VII. 410.Треба мазати хату, та десь діти щітку закинули. Харьк. у. О густо растущих растеніяхъ говорятъ: як щітка. Лісок, як щітка. Ном. № 14033. Зійшло, як щітка. Мир. ХРВ. 59. | ||
+ | 2) Раст. = Щіткан. Вх. Пч. II. 30. | ||
+ | 3) а) Родъ хороводной игры, въ которой поется пѣсня: Щітка маленька, де твоя ненька? На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала. Одна изъ играющихъ также называется щіткою. Маркев. 74. б) Также называется: щітка-гребінка. Родъ игры, въ которой просять дать щітку и гребінку. Грин. III. 110. Ум. Щіточка. | ||
+ | |||
+ | Щіточка, -ки, ж. | ||
+ | 1) Ум. отъ щітка. | ||
+ | 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264. | ||
+ | 3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10. | ||
+ | Щітчина, -ни, ж. | ||
+ | 1) = Щітка. | ||
+ | 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. | ||
+ | Щіть, -ти, ж. | ||
+ | 1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. | ||
+ | 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щітчина.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щітчина1.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Щі]] | [[Категорія:Щі]] |
Поточна версія на 15:52, 2 грудня 2013
Щітчи́на, -ни, ж. 1) = Щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Щітчина, -ни, ж. 1) = щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Дергавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
Дергальна щітка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. НВолын. у. Пензель, -зля, м. 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. 2) = Щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. Пензлик.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. Чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. НВолын. у. Щітка, -ки, ж. 1) Щетка. Щіткою чистятъ что-либо; щіткою изъ жесткой щетины начисто разглаживаютъ мички; родъ кисти изъ мочалы для мазанья стѣнъ глиной или мѣломъ также называется щіткою. Вас. 200. Чуб. VII. 410.Треба мазати хату, та десь діти щітку закинули. Харьк. у. О густо растущих растеніяхъ говорятъ: як щітка. Лісок, як щітка. Ном. № 14033. Зійшло, як щітка. Мир. ХРВ. 59. 2) Раст. = Щіткан. Вх. Пч. II. 30. 3) а) Родъ хороводной игры, въ которой поется пѣсня: Щітка маленька, де твоя ненька? На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала. Одна изъ играющихъ также называется щіткою. Маркев. 74. б) Также называется: щітка-гребінка. Родъ игры, въ которой просять дать щітку и гребінку. Грин. III. 110. Ум. Щіточка.
Щіточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щітка. 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264. 3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10. Щітчина, -ни, ж. 1) = Щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. Щіть, -ти, ж. 1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.