Відмінності між версіями «Жебрак»
Елена (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Елена (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 51: | Рядок 51: | ||
| Кличний || жебра́че || жебраки́ | | Кличний || жебра́че || жебраки́ | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | <br/> | ||
| + | ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | '''Українська література класичних та сучасних письменників''' | ||
| + | <br /><br /> | ||
| + | |||
| + | '''''Василь Стус. Київський жебрак'''''<br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | Протон. Протуберанці. Торба.<br /> | ||
| + | |||
| + | І шлях. І костур. І рука<br /> | ||
| + | |||
| + | старого діда-жебрака.<br /> | ||
| + | |||
| + | Мов круча, спина круто горбиться.<br /> | ||
| + | |||
| + | А ув очах нуртує зненависть.<br /> | ||
| + | |||
| + | Вони не молять, а кленуть.<br /> | ||
| + | |||
| + | І в погляд запада, мов в невід,<br /> | ||
| + | |||
| + | передосіння каламуть.<br /> | ||
| + | |||
| + | Передосіннє шерхле листя,<br /> | ||
| + | |||
| + | і ластівки, і голуби<br /> | ||
| + | |||
| + | тріпочуть у твоїй ганьбі,<br /> | ||
| + | |||
| + | нанизані, немов на вістря,<br /> | ||
| + | |||
| + | на зір старечий. Анікого –<br /> | ||
| + | |||
| + | ані очей, ні рук, ні слів!<br /> | ||
| + | |||
| + | Кому до нього? Людські погляди<br /> | ||
| + | |||
| + | в сонця задивлені до сліз.<br /> | ||
| + | |||
| + | До самозабуття. До тьмяності.<br /> | ||
| + | |||
| + | Протон і космос – на устах.<br /> | ||
| + | |||
| + | О благородство сьогочасності!<br /> | ||
| + | |||
| + | О людська чесність, в серце вставлена!<br /> | ||
| + | |||
| + | Любов людська – мов залицяння!<br /> | ||
| + | |||
| + | Мов зобов'язання любить.<br /> | ||
| + | |||
| + | Мов зобов'язання добі<br /> | ||
| + | |||
| + | народженням і існування!<br /> | ||
| + | |||
| + | О совісті людської садна!<br /> | ||
| + | |||
| + | О лицемірство душ людських!<br /> | ||
| + | |||
| + | Серця, підлотою окрадені,<br /> | ||
| + | |||
| + | каліки ниці, жебраки!<br /> | ||
| + | |||
| + | Нема в вас подання? Ходіть –<br /> | ||
| + | |||
| + | я буду кидати – прокльони!<br /> | ||
| + | |||
| + | Ловіть – обриджені, уклонені,<br /> | ||
| + | |||
| + | мою жебрацьку лють ловіть!<br /> | ||
| + | |||
| + | ''(1963 р.)<br /> | ||
| + | |||
| + | '' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 10:29, 26 листопада 2013
Жебрак, -ка, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. -
Том 1, ст. 477.
ЖЕБРА́К, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 517.
ЖЕБРАК, а, чол.
- Людина, яка живе з милостині; старець. Хата, до котрої ми зайшли, то була напіврозвалена – стара кучка, житло старого діда жебрака (Іван Франко, I, 1955, 70); Безногий Шпулька був головою корпорації київських жебраків – це він визначав кому, коли й в якому районі жебрачити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 73); * У порівняннях. Коли б не це, я, напевне, попросив би в неї шматочок хліба, як жебрак (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 143)
- Дуже бідна людина. – Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); — Золото моє пропало... Лишився жебраком... хоч по світу йди з торбою... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100).
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Етимологічний словник української мови у семи томах. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 191
ЖЕБРАТИ – жебракувати, жебрачити, жебрувати, [жабруват] Л, жебрак, [жебран], [жебранина], «жебракування; милостиня», [жебранка] «пісня сліпого жебрака» Я, жебрацтво, жебри, жеброта, жебручий, жебрущий, жебрачий, жебром, ст. жебрати (XVІІІ ст.). – бр. жабраваць; запозичення з польської мови; п. Żebrac, як і слц. žobrat', вл. žebric, нл. Žebriś, походить від ч.skebrati «канючити»,звуконаслідувальним утворенням, можливо контамінованим з двн. sefer «блукач, волоцюга». – Brückner 663; Machek ESJC 611, 724; Holub – Kop. 443.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЖЕБРАК – іменник чоловічого роду, істота
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | жебра́к | жебраки́ |
| Родовий | жебрака́ | жебракі́в |
| Давальний | жебрако́ві, жебраку́ | жебрака́м |
| Знахідний | жебрака́ | жебракі́в |
| Орудний | жебрако́м | жебрака́ми |
| Місцевий | на/у жебрако́ві, жебраку́ | на/у жебрака́х |
| Кличний | жебра́че | жебраки́ |
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Українська література класичних та сучасних письменників
Василь Стус. Київський жебрак
Протон. Протуберанці. Торба.
І шлях. І костур. І рука
старого діда-жебрака.
Мов круча, спина круто горбиться.
А ув очах нуртує зненависть.
Вони не молять, а кленуть.
І в погляд запада, мов в невід,
передосіння каламуть.
Передосіннє шерхле листя,
і ластівки, і голуби
тріпочуть у твоїй ганьбі,
нанизані, немов на вістря,
на зір старечий. Анікого –
ані очей, ні рук, ні слів!
Кому до нього? Людські погляди
в сонця задивлені до сліз.
До самозабуття. До тьмяності.
Протон і космос – на устах.
О благородство сьогочасності!
О людська чесність, в серце вставлена!
Любов людська – мов залицяння!
Мов зобов'язання любить.
Мов зобов'язання добі
народженням і існування!
О совісті людської садна!
О лицемірство душ людських!
Серця, підлотою окрадені,
каліки ниці, жебраки!
Нема в вас подання? Ходіть –
я буду кидати – прокльони!
Ловіть – обриджені, уклонені,
мою жебрацьку лють ловіть!
(1963 р.)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
