Відмінності між версіями «Жебрак»
Елена (обговорення • внесок) |
Елена (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жебрак1.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жебрак2.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жебрак3.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жебрак4.jpg|x200px]] |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
<noinclude> | <noinclude> |
Версія за 10:21, 26 листопада 2013
Жебрак, -ка, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. -
Том 1, ст. 477.
ЖЕБРА́К, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 517.
ЖЕБРАК, а, чол.
- Людина, яка живе з милостині; старець. Хата, до котрої ми зайшли, то була напіврозвалена – стара кучка, житло старого діда жебрака (Іван Франко, I, 1955, 70); Безногий Шпулька був головою корпорації київських жебраків – це він визначав кому, коли й в якому районі жебрачити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 73); * У порівняннях. Коли б не це, я, напевне, попросив би в неї шматочок хліба, як жебрак (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 143)
- Дуже бідна людина. – Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); — Золото моє пропало... Лишився жебраком... хоч по світу йди з торбою... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100).
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Етимологічний словник української мови у семи томах. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 191
ЖЕБРАТИ – жебракувати, жебрачити, жебрувати, [жабруват] Л, жебрак, [жебран], [жебранина], «жебракування; милостиня», [жебранка] «пісня сліпого жебрака» Я, жебрацтво, жебри, жеброта, жебручий, жебрущий, жебрачий, жебром, ст. жебрати (XVІІІ ст.). – бр. жабраваць; запозичення з польської мови; п. Żebrac, як і слц. žobrat', вл. žebric, нл. Žebriś, походить від ч.skebrati «канючити»,звуконаслідувальним утворенням, можливо контамінованим з двн. sefer «блукач, волоцюга». – Brückner 663; Machek ESJC 611, 724; Holub – Kop. 443.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЖЕБРАК – іменник чоловічого роду, істота
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | жебра́к | жебраки́ |
Родовий | жебрака́ | жебракі́в |
Давальний | жебрако́ві, жебраку́ | жебрака́м |
Знахідний | жебрака́ | жебракі́в |
Орудний | жебрако́м | жебрака́ми |
Місцевий | на/у жебрако́ві, жебраку́ | на/у жебрака́х |
Кличний | жебра́че | жебраки́ |
Ілюстрації
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]