Відмінності між версіями «Жебрак»
Елена (обговорення • внесок) |
Елена (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жебрак, -ка, '''''м. ''Нищій. ''Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. ''Чуб. V. 915. | '''Жебрак, -ка, '''''м. ''Нищій. ''Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. ''Чуб. V. 915. | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. - | ||
| + | Том 1, ст. 477.'''<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''ЖЕБРА́К''', -ка́, ''м.'' Нищій. ''Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.'' Чуб. V. 915. | ||
| + | <br/> | ||
| + | ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br /> | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 517.'''<br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | '''ЖЕБРАК''', а, чол. | ||
| + | |||
| + | * Людина, яка живе з милостині; старець. Хата, до котрої ми зайшли, то була напіврозвалена – стара кучка, житло старого діда жебрака (Іван Франко, I, 1955, 70); Безногий Шпулька був головою корпорації київських жебраків – це він визначав кому, коли й в якому районі жебрачити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 73); * У порівняннях. Коли б не це, я, напевне, попросив би в неї шматочок хліба, як жебрак (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 143) | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | *Дуже бідна людина. – Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); — Золото моє пропало... Лишився жебраком... хоч по світу йди з торбою... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100). | ||
| + | <br/> | ||
| + | ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br /> | ||
| + | |||
| + | '''Етимологічний словник української мови у семи томах. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 191''' | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | '''ЖЕБРАТИ''' – жебракувати, жебрачити, жебрувати, [жабруват] Л, жебрак, [жебран], [жебранина], «жебракування; милостиня», [жебранка] «пісня сліпого жебрака» Я, жебрацтво, жебри, жеброта, жебручий, жебрущий, жебрачий, жебром, ст. жебрати (XVІІІ ст.). – бр. жабраваць; запозичення з польської мови; п. Żebrac, як і слц. žobrat', вл. žebric, нл. Žebriś, походить від ч.skebrati «канючити»,звуконаслідувальним утворенням, можливо контамінованим з двн. sefer «блукач, волоцюга». – Brückner 663; Machek ESJC 611, 724; Holub – Kop. 443. | ||
| + | <br/> | ||
| + | ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br /> | ||
| + | |||
| + | '''ЖЕБРАК''' – іменник чоловічого роду, істота <br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Відмінок !! Однина !! Множина | ||
| + | |- | ||
| + | | Називний || жебра́к || жебраки́ | ||
| + | |- | ||
| + | | Родовий || жебрака́ ||жебракі́в | ||
| + | |- | ||
| + | | Давальний || жебрако́ві, жебраку́ || жебрака́м | ||
| + | |- | ||
| + | | Знахідний || жебрака́|| жебракі́в | ||
| + | |- | ||
| + | | Орудний || жебрако́м || жебрака́ми | ||
| + | |- | ||
| + | | Місцевий|| на/у жебрако́ві, жебраку́ || на/у жебрака́х | ||
| + | |- | ||
| + | | Кличний || жебра́че || жебраки́ | ||
| + | |} | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:11, 26 листопада 2013
Жебрак, -ка, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. -
Том 1, ст. 477.
ЖЕБРА́К, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 517.
ЖЕБРАК, а, чол.
- Людина, яка живе з милостині; старець. Хата, до котрої ми зайшли, то була напіврозвалена – стара кучка, житло старого діда жебрака (Іван Франко, I, 1955, 70); Безногий Шпулька був головою корпорації київських жебраків – це він визначав кому, коли й в якому районі жебрачити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 73); * У порівняннях. Коли б не це, я, напевне, попросив би в неї шматочок хліба, як жебрак (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 143)
- Дуже бідна людина. – Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); — Золото моє пропало... Лишився жебраком... хоч по світу йди з торбою... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100).
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Етимологічний словник української мови у семи томах. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 191
ЖЕБРАТИ – жебракувати, жебрачити, жебрувати, [жабруват] Л, жебрак, [жебран], [жебранина], «жебракування; милостиня», [жебранка] «пісня сліпого жебрака» Я, жебрацтво, жебри, жеброта, жебручий, жебрущий, жебрачий, жебром, ст. жебрати (XVІІІ ст.). – бр. жабраваць; запозичення з польської мови; п. Żebrac, як і слц. žobrat', вл. žebric, нл. Žebriś, походить від ч.skebrati «канючити»,звуконаслідувальним утворенням, можливо контамінованим з двн. sefer «блукач, волоцюга». – Brückner 663; Machek ESJC 611, 724; Holub – Kop. 443.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЖЕБРАК – іменник чоловічого роду, істота
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | жебра́к | жебраки́ |
| Родовий | жебрака́ | жебракі́в |
| Давальний | жебрако́ві, жебраку́ | жебрака́м |
| Знахідний | жебрака́ | жебракі́в |
| Орудний | жебрако́м | жебрака́ми |
| Місцевий | на/у жебрако́ві, жебраку́ | на/у жебрака́х |
| Кличний | жебра́че | жебраки́ |
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
