Відмінності між версіями «Колосок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Колосо́к, -ска́, '''''м. ''Ум. отъ '''ко́лос. '''''В того доля ходить полем, колоски збирає. ''Шевч...)
 
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Колосо́к, -ска́, '''''м. ''Ум. отъ '''ко́лос. '''''В того доля ходить полем, колоски збирає. ''Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.  
 
'''Колосо́к, -ска́, '''''м. ''Ум. отъ '''ко́лос. '''''В того доля ходить полем, колоски збирає. ''Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.  
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Ко́лос, або колосо́к — суцвіття, схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на якій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. У першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї, осока) в другому — складним колосом (більшість злаків, зокрема пшениця, жито, ячмінь). Як збірний іменник вживається коло́сся, для позначення окремого колоса — колоси́на.
 +
 +
Розрізняють простий колос, у якого на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (наприклад, у подорожника, багатьох зозулинцевих), та складний колос, у якого на головній осі — прості колоски (наприклад, у пшениці, ячменю)[2].
 +
У мистецтві
 +
Геральдика. Емблематика
 +
Колос, колоски або снопи колосся використовуються як гербові фігури у геральдиці. Вони символізують землеробство, працьовитість, хазяйновитість, миролюбність, а інколи — провінційність, покірність, вайлуватість.
 +
 +
Колос широко представлений у радянській емблематиці. Бувши символом селянства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їхніх регіонів.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колосок.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колосок1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колосок2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|lVJWTMGkcU0}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 21:02, 10 квітня 2026

Колосо́к, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.

Сучасні словники

Ко́лос, або колосо́к — суцвіття, схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на якій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. У першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї, осока) в другому — складним колосом (більшість злаків, зокрема пшениця, жито, ячмінь). Як збірний іменник вживається коло́сся, для позначення окремого колоса — колоси́на.

Розрізняють простий колос, у якого на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (наприклад, у подорожника, багатьох зозулинцевих), та складний колос, у якого на головній осі — прості колоски (наприклад, у пшениці, ячменю)[2]. У мистецтві Геральдика. Емблематика Колос, колоски або снопи колосся використовуються як гербові фігури у геральдиці. Вони символізують землеробство, працьовитість, хазяйновитість, миролюбність, а інколи — провінційність, покірність, вайлуватість.

Колос широко представлений у радянській емблематиці. Бувши символом селянства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їхніх регіонів.

Ілюстрації

Колосок.jpg Колосок1.jpg Колосок2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання