Відмінності між версіями «Колосок»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Ко́лос, або колосо́к — суцвіття, схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на якій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. У першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї, осока) в другому — складним колосом (більшість злаків, зокрема пшениця, жито, ячмінь). Як збірний іменник вживається коло́сся, для позначення окремого колоса — колоси́на. | |
| + | |||
| + | Розрізняють простий колос, у якого на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (наприклад, у подорожника, багатьох зозулинцевих), та складний колос, у якого на головній осі — прості колоски (наприклад, у пшениці, ячменю)[2]. | ||
| + | У мистецтві | ||
| + | Геральдика. Емблематика | ||
| + | Колос, колоски або снопи колосся використовуються як гербові фігури у геральдиці. Вони символізують землеробство, працьовитість, хазяйновитість, миролюбність, а інколи — провінційність, покірність, вайлуватість. | ||
| + | |||
| + | Колос широко представлений у радянській емблематиці. Бувши символом селянства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їхніх регіонів. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:04, 10 квітня 2026
Колосо́к, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Зміст
Сучасні словники
Ко́лос, або колосо́к — суцвіття, схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на якій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. У першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї, осока) в другому — складним колосом (більшість злаків, зокрема пшениця, жито, ячмінь). Як збірний іменник вживається коло́сся, для позначення окремого колоса — колоси́на.
Розрізняють простий колос, у якого на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (наприклад, у подорожника, багатьох зозулинцевих), та складний колос, у якого на головній осі — прості колоски (наприклад, у пшениці, ячменю)[2]. У мистецтві Геральдика. Емблематика Колос, колоски або снопи колосся використовуються як гербові фігури у геральдиці. Вони символізують землеробство, працьовитість, хазяйновитість, миролюбність, а інколи — провінційність, покірність, вайлуватість.
Колос широко представлений у радянській емблематиці. Бувши символом селянства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їхніх регіонів.
Ілюстрації
|
|
|
|
